СТРУКТУРНО-СТИЛІСТИЧНА ФУНКЦІЯ РЕМАРКИ В НОВЕЛІСТИЦІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

Анотація

У статті здійснена спроба аналізу та типологізації ремарки в прозі Василя Стефаника, яку розглянуто у контексті тенденцій трагедизації епосу, що стали домінантними наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Метою розвідки є дослідження авторської специфіки конструювання драматичної ремарки у новелістиці письменника, окреслення її функції у драматизації оповіді. У цьому світлі ремарка як територія авторського голосу, виявляється структурно-стилістичним елементом прозового тексту, що сприяє театралізації оповіді, є засобом психологічного та емоційного увиразнення, елементом візуалізації основного тексту та сприяє його поліфонічності. У результаті дослідження доведено, що новелістика Стефаника – це унікальна форма театралізованості, в якій ремарці відведена важлива функція. Автор виявляє себе у тексті за допомогою епізованих та ліризованих ремарок, які різною мірою представлені у творах, містять емоційні, психологічні акценти, фіксують невербальну комунікацію, окреслюють мізансцени тощо. Новизна. У статті схарактеризовано багатофункціональність та типологічне розмаїття театральної ремарки у прозовому тексті Василя Стефаника. Використаний метод аналізу може бути продуктивним для подальшого аналізу прийомів драматизації прозових текстів.