ЛИХОЛІТТЯ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ У НОВЕЛІ МАРКА ЧЕРЕМШИНИ «СЕЛО ВИГИБАЄ»
DOI:
https://doi.org/10.31471/2304-7402-2023-18(69)-98-107Ключові слова:
антимілітарна тематика, мікропоетика, новела, об’єктивізм, натуралізм, експресіонізм, імпресіонізм, модернізм.Анотація
Мета. Метою статті є дослідження способів художнього зображення антимілітарної тематики у новелі Марка Черемшини «Село вигибає». Вивчаються особливості індивідуального авторського стилю Марка Черемшини, його вміння гармонійно поєднувати генологічний потенціал жанру новели з поетикальними можливостями натуралізму, експресіонізму, імпресіонізму.
Дослідницька методика. Теоретико-методологічний базис розвідки становлять праці науковців, які вивчали своєрідність індивідуального авторського стилю Марка Черемшини (І. Денисюк, І. Стеф’юк), генологічний потенціал новели (І. Денисюк, М. Легкий), поетикальні особливості натуралізму, експресіонізму, імпресіонізму (В. Матвіїшин, О. Черненко, Н. Шумило). У дослідженні застосовано методи герменевтики (у тлумаченні системи макро- та мікрообразів аналізованої новели), культурно-історичної школи (у з’ясуванні історичного, соціального, ідеологічного, морально-етичного контексту ідейно-тематичного змісту новели) та рецептивної естетики (в обсервації сугестивного впливу твору на читача).
Результати. Результати дослідження доводять неабияку авторську майстерність Марка Черемшини в аспекті об’єктивного змалювання лихоліття Першої світової війни, його вміння поєднувати традиції національної літератури з новаторськими тенденціями у світовому літературному процесі кінця ХІХ – початку ХХ століть, а також здатність письменника резонувати епічний потенціал новели з виражальними можливостями поетикальних систем натуралізму, експресіонізму, імпресіонізму.
Наукова новизна статті полягає у спробі вперше крізь призму аналізу мікропоетики одного твору Марка Черемшини виявити не лише секрети поетикальної майстерності автора в описуванні антимілітарної тематики, але й дослідити пробему посилення виражальних можливостей новели завдяки синтезу її жанрово-композиційних особливостей із елементами поетики натуралізму, експресіонізму, імпресіонізму.
Практичне значення статті полягає у можливості використовувати результати дослідження у наукових студіях і навчальних курсах, пов’язаних із вивченням особливостей творчого методу Марка Черемшини, генологічного потенціалу новели та виражальних можливостей поетики натуралізму, експресіонізму, імпресіонізму.
Посилання
Денисюк І. Літературознавчі та фольклористичні праці: У 3 томах, 4 книгах. Львів, 2005. Т. 1. Кн. 1. 432 с.
Денисюк І. Літературознавчі та фольклористичні праці: У 3 томах, 4 книгах. Львів, 2005. Т. 1. Кн. 2. 486 с.
Легкий М. Іван Франко і канон українського модернізму. [Спроба (де)канонізації] Франкознавчі студії Ред. кол. Є. Пшеничний (голов. ред.), А. Войтюк, В. Винницький та ін. Дрогобич: Вимір, 2001. Вип. 1. С. 83-93.
Марко Черемшина. Твори. К.: «Дніпро», 1978. 327 с.
Матвіїшин В. Західноєвропейська мала проза у творчій рецепції Марка Черемшини. Марко Черемшина у спогадах, документах і матеріалах. Чернівці: Друк. Арт, 2014. С. 323-332.
Стеф’юк І. Перша світова війна у творчості Марка Черемшини. Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. №1, 2015. С. 268-276.
Черненко О. Експресіонізм у творчості Василя Стефаника. Едмонтон: “Сучасність”, 1989. 280 с.
Шумило Н. Проблема органічності українського літературного розвитку (проза кінця ХІХ – початку ХХ ст.) З його духа печаттю… Збірник наукових праць на пошану Івана Денисюка. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. Т.1. С. 63-70.
