ЧАСТКИ ЯК ЗАСОБИ ЕКСПЛІКАЦІЇ СЕМАНТИКО-ПРАГМАТИЧНОГО СМИСЛУ ВИНЯТКОВОСТІ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ МАРІЇ ТКАЧІВСЬКОЇ

Автор(и)

  • Ірина Джочка Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
  • Марія Гуменів Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

DOI:

https://doi.org/10.31471/2304-7402-2023-18(69)-72-81

Ключові слова:

частка; семантико-прагматичний смисл; дискурсивне слово; прагматика винятковості, художній текст.

Анотація

У статті представлено результати аналізу семантико-прагматичних характеристик часток, які реалізують загальний комунікативний смисл винятковості. Матеріалом дослідження послужив художній текст романів сучасної української письменниці Марії Ткачівської «Тримайся за повітря» та «Я і мій Дон Жуан», основну увагу зосереджено на дискурсоцентричному потенціалі частки «навіть».

Актуальність проблеми зумовлена необхідністю з’ясування усіх семантико-прагматичних і синтагматичних ознак часток «навіть», «лиш», «тільки», «аж» тощо, які є досить частотними в сучасному художньому тексті й допомагають мовцеві виділити той чи інший компонент висловлення відповідно до комунікативної мети.

Результати дослідження. З’ясовано, що однією з найбільш уживаних часток, яка реалізує функцію виділення чого-небудь у клас, вияву максимальної чи максимальної межі чогось, що зазвичай протиставлене певній нормі, в аналізованому художньому тексті є частка «навіть». Основний комунікативний смисл часто супроводжуваний різноманітними аксіологічними компонентами. Уживання цієї частки вказує на несподіваність чи неочікуваність перебігу подій для мовця. Це пов’язано з невідповідністю того, що входить у сферу дії частки «навіть», прийнятним для мовця нормам, звичкам, стереотипам та ін. Водночас аналізована частка може виступає у висловленні одним із засобів творення комічного ефекту. Сфера лексичної частки «навіть» – суб’єкти, об’єкти, предикати, темпоральні, локальні та ін. поширювачі.

Практичне значення. Простежено принагідно основні комунікативні смисли часток «лише», «тільки», «аж». Виділяючи щось виняткове серед потенційних компонентів певної групи об’єктів, ознак чи станів, частка «лише» констатує винятковість, тоді як лексема «навіть» її інтерпретує. Загальний семантико-прагматичний смисл винятковості частки «тільки» – виділення мовцем у повідомленні певного компонента в мінімальний чи максимальний клас, який протиставлено іншим класам. Таке виділення також пов’язане з авторським коментарем. Частка «аж», виражаючи семантику винятковості, експлікує водночас прагматичні відтінки неочікуваності, несподіваності, межовості. Усі частки, виражаючи окремі грані комунікативного смислу, можуть вступати в синонімічні зв’язки.

Посилання

Бацевич Ф. Частки української мови як дискурсивні слова : монографія. Львів : ПАІС, 2014. 288 с.

Джочка І. Семантико-прагматичні смисли стверджувальних часток (на матеріалі драматичного тексту Лесі Українки) // Волинь філологічна: текст і контекст. Універсум Лесі Українки. Луцьк : Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2016. Вип. 22. С. 539–551.

Джочка І. Частки як виразники констатувальної модальності в романі В. Шкляра «Чорний ворон. Залишинець» // Актуальні проблеми синтаксису: сучасний стан і перспективи дослідження: матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 110-річчю від дня народження професора Іларіона Слинька (Чернівці, 16-17 червня 2022 р.) / за ред. С.Т. Шабат-Савки. Чернівці: Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2022. С. 98–99.

Джочка І. Частки в ідіостилі Василя Стефаника: семантико-прагматичний аспект // Прикарпатський вісник Наукового товариства імені Шевченка. Слово. 2022. № 16 (63). С. 382–390.

Іваницька Н. Ускладнення структури номінацій денотатів частками (на матеріалі прози Михайла Стельмаха) // Михайло Стельмах у новітніх парадигмах наукового знання : збірник наукових праць. Вінниця : Нілан-ЛТД, 2017. С. 126–132

Канкаш Г. Д. Частки лише, навіть, тільки як ілокутивні індикатори сили висловлення // Лінгвістичні дослідження : зб. наук. праць ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. 2016. Вип. 43. C. 28–33.

Кульматицька М. Частка як елемент ідіостилю Оксани Забужко // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного унів. Серія : Філологія. 2015. № 8. Т. 1. С. 34–36.

Педченко С. Модально-експресивний потенціал видільних та вказівних партикулятивів // Філологічні науки. 2009. Вип 1. С. 122–129.

Педченко С. О. Акцентно-релятивна природа обмежувально-видільних часток // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Серія 10 : Проблеми граматики і лексикології української мови : зб. наук. праць. Київ : Видавництво НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. Вип. 8. С. 54–60.

Словник української мови online. Томи 1-13 (А-ПОКІ́РНО). URL : https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=53586&page=1707

Ткачівська М. Тримайся за повітря : роман. Харків : «Клуб сімейного дозвілля», 2019. 272 с.

Ткачівська М. Я і мій Дон Жуан. Роман. Київ : Український пріоритет, 2017. 224 с.

Фролова І. Є., Омецинська О. В. Специфіка художнього дискурсу та його аспектів // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов. 2018. Вип. 87. С. 52–61.

Чолкан В. Частки як ускладнюючий елемент структури простого дієслівного присудка у мові творів Івана Франка // Семантика мови і тексту: Матеріали IX Міжнародної конференції. Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ, 2006. С. 204-206.

Wierzbicka A. Particles and Linguistic Relativity // International Revue of Slavic Linguistics. 1976. Vol. 1. № 2 / 3. Р. 327-367.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-07

Як цитувати

Джочка, І., & Гуменів, М. (2023). ЧАСТКИ ЯК ЗАСОБИ ЕКСПЛІКАЦІЇ СЕМАНТИКО-ПРАГМАТИЧНОГО СМИСЛУ ВИНЯТКОВОСТІ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ МАРІЇ ТКАЧІВСЬКОЇ. Прикарпатський вісник Наукового товариства імені Шевченка. Слово, (18(69), 72–81. https://doi.org/10.31471/2304-7402-2023-18(69)-72-81