ЛІНГВАЛІЗАЦІЯ ОБРАЗУ ДРУЖИНИ У ТВОРАХ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

Анотація

Мета: У статті схарактеризовано категорію фемінітивності як фрагмент вивчення мовної картини світу і концептуальної картини світу, що стали ключовими поняттями сучасної когнітивної лінгвістики. Об’єктом дослідження вибрано загальні назви осіб жіночого роду, які виражають статус дружини в українській мові та відображають чимало давніх і теперішніх процесів лінгвалізації образу дружини.

Методологія дослідження: За джерело взято творчість українського письменника Василя Стефаника – репрезентанта західноукраїнського варіанта літературної мови та покутського говору південно-західного наріччя, де значною мірою локалізовані та врізноманітнені архаїчні й сучасні мовні засоби, і зокрема ті, що стосуються вираження образу дружини. У лексичному вимірі це певна кількість семантичних одиниць, що усталилася з глибокої давнини в українській мові та збереглися переважно в діалектному мовленні. Але відтворення їх дає змогу усвідомити картину формування знать та уявлень в українській концептуальній картині світу образу жінки стосовно свого чоловіка, а також пізнати засоби і способи його втілення в українській мовній картині світу.