ПРОЗА ГРИГОРІЯ ГУСЕЙНОВА У ХРОНОТОПНИХ ВИМІРАХ: НА МАТЕРІАЛІ КНИГИ «СТАНЦІЙНІ ПАСТОРАЛІ»
Ключові слова:
проза, хронотоп, художнє мислення, спогадиАнотація
У статті досліджено часопросторові особливості прози відомого сучасного українського письменника, лауреата Шевченківської премії Григорія Гусейнова. В основному для аналізу використано автобіографічну повість «Станційні пасторалі».
Посилання
Бахтин М. Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет. –М.: «Художественная литература», 1975. – 504с.
Голобородько Ярослав. «Господні зерна»: феноменологія мульти-версійності (онтософія Григорія Гусейнова) // Слово і час. –2004. №2. – С.48-53.
Гусейнов Григорій. Станційні пасторалі. Сповідь дитинства. – Кривий Ріг: «Видавничий Дім», 1999. – 263с.
Літературознавча енциклопедія: У двох томах. – Т.2 (Автор-укладач Ю.І.Ковалів. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 624с.
Літературознавчий словник-довідник (За ред. Р.Т.Гром’яка, Ю.І.Коваліва, В.І.Теремка. – К.: ВЦ «Академія», 2006. – 752с.
Шевчук Валерій. Сад – як храм духовний // Гусейнов Григорій. Го-сподні зерна. Художньо-документальний літопис.
