ТАРАС ШЕВЧЕНКО В ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧІЙ РЕЦЕПЦІЇ ЄВГЕНА СВЕРСТЮКА

Автор(и)

  • Н. В. Мафтин Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Ключові слова:

рецепція, риторика, пафос, сконцентрованість ідеї, моральний імператив, агіографічність постаті, історіософія, теоцентричність.

Анотація

У статті йдеться про духовні засади, на яких сформувався Є. Сверстюк як особистість і митець. Доведено, що Шевченкове слово в рецепції Євгена Сверстюка постає як чинник світоглядний і далеко не обмежується включенням риторики й пафосу «Кобзаря» в дискурс власних досліджень публіциста. Есеї, літературознавчі статті бунтаря шістдесятника реципіювали найприкметнішу стильову рису великого Кобзаря – органічну цілісність письма, велику внутрішню сконцентрованість ідеї. Як і в Т. Шевченка, його стиль ґрунтується на антитезі, має яскраву пасіонарну спрямованість, детерміновану високим моральним імперативом та енергією духу. Одним з чільних векторів постає в публіцистиці Є. Сверстюка також шевченківське розуміння історії як нерозривної естафети поколінь. У стилістику й риторику Сверстюкового наративу органічно включається цитування з «Кобзаря», його безкомпромісність слова, виявлена в гострій метафориці, наповнює фразу бунтаря-шістдесятника особливим сенсом духовної єдності поколінь. У центрі Сверстюкового одкровення, як і в Шевченка, – Людина, з акцентом на її органічній потребі спілкування з Богом.
Шевченків імператив Правди став визначальним і в житті, і в творчості Є. Сверстюка, він умотивовує відтак і певну «агіографічність постаті» шістдесятника – реалізованість у власній долі готовності взяти на рамена хрест за свій народ і бути розіп’ятим режимом.
Відтак маємо ствердити наявність феномену життєтворення й текстотворення як домінанту двох постатей та домінанту етичної категорії Правди, що стала ключовою як у долі, так й у творчості двох
бунтарів.

Посилання

Барка В. Правда Кобзаря / Василь Барка. – ПРОЛОГ, 1961. – 288 с.

Забужко О. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу / О. Забужко. – К.: Абрис, 1997. – 144 с.

Коцюбинська М. Мої обрії: У 2 т, / Михайлина Коцюбинська. – К.:Дух і літера, 2004. – Т.2. – 386 с.

Коцюбинська М. Крізь велику призму / Михайлина Коцюбинська // Євген Серстюк. На святі надій. – К.: Наша віра, 1999 р. – С. 6-9.

Кошелівець І. Окремий Євген Сверстюк / Іван Кошелівець // Євген Серстюк. На святі надій. – К.: Наша віра, 1999. – С. 10-20.

Мафтин Н. Структурованість «Кобзаря» Тараса Шевченка теоцентричним началом / Н. Мафтин // Наукові записки. Тернопільський нац. ун-т. Серія: Літературознавство. – № 40. – Тернопіль, 2014. – С. 391-399.

Мафтин Н.В. Теоцентрична вертикаль “Космо-Психо-Лоґосу” Тараса Шевченка / Наталя Мафтин // Тарас Шевченко: погляд з третього тисячоліття. Монографія. – Івано-Франківськ-Варшава, 2014. – С. 46-62.

Сверстюк Є. На святі надій / Євген Сверстюк. – К.: Наша віра, 1999. –780 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-03

Як цитувати

Мафтин, Н. В. . (2020). ТАРАС ШЕВЧЕНКО В ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧІЙ РЕЦЕПЦІЇ ЄВГЕНА СВЕРСТЮКА. Прикарпатський вісник Наукового товариства імені Шевченка. Слово, (2(30), 44–52. вилучено із https://pvntsh.nung.edu.ua/index.php/word/article/view/1351

Номер

Розділ

ШЕВЧЕНКОЗНАВСТВО