ГРИГОРІЙ КРУК

Abstract

Завданням цієї статті не було вичисляти і називати усіх творів Крука та подавати їх хронологію. Не треба було теж вичисляти усіх виставок, збірних і індивідуальних, що участь у них брав Крук, чи йому їх влаштовували. Теж не наводимо рецензій і назв журналів, що помішували огляди його творчости. Ми теж не інформуємо про галерії, у яких його твори можна оглянути. Це все відоме з ряду монографій, що вже появилися за життя мистця. Першою працею, що аналізує творчість Крука, є видання УСОМ, Мюнхен – 1947, присвячене трьом українським різьбарам «Крук, Павлось і Мухин» пера Святослава Гор-динського. Згодом вийшли чотири його монографії, німецькою, англійською і німецькою мовами. Найважливіші з них дві останні, видані Українським Вільним Університетом у Мюнхені, у Зюдвест ферляґ – 1975, які містять репродукції найкращих скульптурних композицій і портретів та рисунків, виконаних в роках від 1938-1975, як теж автобіографію мистця та фахові, мистецтвознавчі статті Жан Кассу, Ізи Бауер і Володимира Поповича. Тепер, на черзі, повинна появитись нова монографія творів Крука за чергове десятиліття, а найважливіше, українська спільнота повинна забезпечити його твори відповідним приміщенням у залях престижевої Галерії чи музею, як це влаштовано Генри Мурові, найбільшому англійському скульпторові в Онтарійській ґалерії у Торонті. Коли нарід не має власних політичних амбасад, повинен творити амбасади своєї культури, а творчість Григора Крука має усі кваліфікації такою бути.