THE ARTISTIC CREATIVITY OF MARK CHEREMSHYNY AS A SOURCE OF REPRESENTING THE HISTORY OF FEMINITIVES OF THE UKRAINIAN LANGUAGE
DOI:
https://doi.org/10.31471/2304-7402-2024-20(74)-274-288Keywords:
history of feminitives, Marko Cheremshyna's language creation, feminine vocabulary, Ukrainian literary language, Western Ukrainian variant, Hutsul speech.Abstract
Goal. The article characterizes the language creation of the Pokut writer Mark Cheremshina as a basis for studying the history of the Ukrainian language and the evolution of feminitives in particular. It is noted that the novelist's creative activity reflected the peculiarities of the development of the Ukrainian literary language at that time and the specific features of his native Hutsul language and the entire Pokut region, where the ancient features of the Ukrainian language, especially in the vocabulary, were preserved in various manifestations. All the feminine vocabulary found in the artist's works made it possible to testify and substantiate the concentration of many ancient phenomena and processes in dialect speech (lexical, word-forming, phonetic, grammatical), characteristic of the development of the feminine subsystem of the Ukrainian language.
Research methodology. In the context of studying the evolution of the category of nouns with the meaning of a person of the female gender, it is fundamentally important to study the historical and scientific base. A living source that reflects the processes and ways of development of feminatives of the Ukrainian language is folk colloquial speech, concentrated not only in written, but also in oral creativity. The largest number of ancient specific features of the Ukrainian language was brought and preserved until now by colloquial speech, localized in Ukrainian dialects and dialects. And the presenter of such vernacular language is the work of writers originating from this or that region of Ukraine. Marko Cheremshina belongs to the artists of the artistic word, who in his work achieved a high level of embodiment of the features of the literary language of his time, the language of his own region and native language. Based on his prose, the common names of the female gender in synchronic and diachronic images were investigated. On the synchronic level, the lexical-semantic and structural-word-forming features of the category of feminitives, which were characteristic of the Ukrainian literary language at that time and entered the author's lexicon, are considered, and on the diachronic level, it is shown which features of the historical development of feminitives are reflected in the language of the novelist. Methods of synthesis and analysis, descriptive and historical methods, methods of lexical, word-formation, and stylistic analysis were used to establish synchronic and diachronic phenomena. The theoretical basis for such a study was scientific research on the linguistic features of Mark Cheremshina's work and the Hutsul language, and the source base was the two-volume edition of the works of this Ukrainian writer.
References
1. Брус М. П. Відображення категорії жіночості в художній мові Василя Стефаника. Прикарпатський вісник НТШ. Слово. Івано-Франківськ, 2011а. № 2(14). С. 51–59.
2. Брус М. П. Гуцульські фемінітиви: семантика і структура. Вісник Прикарпатського національного університету. Філологія. Івано-Франківськ, 2010а. Вип. XХV–XХVI. С. 67–72.
3. Брус М. П. Міфологічність гуцульського фемінікону. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Філологія. Соціальні комунікації». Ужгород, 2010б. Вип. 23. С. 41–46.
4. Брус М. П. Походження фемінітивів (на основі «Етимологічного словника української мови» за гол. ред. О. С. Мельничука). Академік Олександр Савич Мельничук і сучасне мовознавство. ІІ.: зб. наук. праць до 100-річчя від дня народження. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2023. С. 217–233.
5. Брус М. П. Прізвиська жінок у галицько-буковинських говорах. Вісник Прикарпатського національного університету. Філологія. Івано-Франківськ, 2011б. Вип. ХХІХ–ХХХІ. С. 245–251.
6. Брус М. П. Словотвір фемінітивів-гуцулізмів. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови. Київ, 2010в. Вип. 6. С. 19–24.
7. Брус М. П. Фемінітиви в українській мові: генеза, еволюція, функціонування. Івано-Франківськ: Державний вищий навчальний заклад «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», 2019. Ч. 1. 440; Ч. 2. 640.
8. Брус М. П. Фемінітивний світ художньої мови Леся Мартовича. Вісник Прикарпатського університету. Філологія. Івано-Франківськ, 2012. Вип. 34–35. С. 126–130.
9. Голянич М. І. Мовний портрет села Тюдів: словник у 2 т. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2018. Т. 1. 1000 с.
10. Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові. Словник: у 2 т. / відп. ред. В. Ґрещук. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2019. Т. 1. 584 с.
11. Ґрещук В. Мовний феномен новел Марка Черемшини. Ґрещук В. Студії з українського мовознавства. Вибрані праці / упоряд. Р. Бачкур. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2009. С. 256–273..
12. Єрмоленко С. Українська мова: шляхи формування в національному універсумі. Українське буття у слові й тексті: студії з лінгвокраїнознавства / за заг. ред. О.О. Маленко. Харків: ХНПУ; ХІФТ, 2022. С. 39–52.
13. Зеров М. Марко Черемшина й галицька проза. Зеров М. Твори: у 2 т. Т. 2: Історико-літературні та літературознавчі праці / упорядк. Г. П. Качура, Д. В. Павличка. Київ: Дніпро, 1990. С. 401–435.
14. Лесюк М. Внесок Марка Черемшини в українську літературну мову. Лесюк М. Становлення і розвиток української літературної мови в Галичині. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2014. С. 658–669.
15. Піхманець Р.В. Із покутської книги буття. Засади творчого мислення Василя Стефаника, Марка Черемшини і Леся Мартовича: монографія. Київ: Темпора, 2012. 580 с.
16. Черемшина М. Твори в двох томах / ред. кол.: О.Є. Засенко (голова), О.В. Мишанич, Ф.П. Погребенник. Київ: Наукова думка, 1974. Т. 1. 336 с.; Т. 2. 304 с.
