ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ГЕПАТОПРОТЕКТОРНОЇ ТЕРАПІЇ У ХВОРИХ З ПАТОЛОГІЄЮ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ
Ключові слова:
печінка, щитоподібна залоза, гіпотиреоз, тиреотоксикоз, гепатопротекція.Анотація
Представлено огляд робіт, присвячених сучасним поглядам на па-тогенетичні механізми ураження печінки та обґрунтування гепато-протекторної терапії у хворих з патологією щитоподібної залози. У статті наведені літературні дані, які доводять, що гепатобіліарній системі належить важлива роль в підтримці ендокринного статусу. Ураження печінки за умови гіперфункції щитоподібної залози обумовлене підвищеною секрецією тироксину і трийодтироніну, впливом на мітохондріальний апарат гепатоцитів, гепатотоксичним впливом ти-реостатиків, тривалою серцевою недостатністю при розвитку тиреотоксичного серця. Патогенетичними механізмами порушення функції печінки при гіпотиреозі є відносна перівенулярна гіпоксія, порушення ліпідного обміну, зниження екскреції білірубіну і жовчі; ослаблення ре-утилізації йоду і розвиток відносної йодної недостатності. Порушення гепатобіліарної системи можна розглядати як клінічний прояв гіпоти-реозу, що потребує активної гепатопротекторної терапії одночасно з призначенням замісної гормональної терапії.
Посилання
2. Балаболкин М.Н. Фундаментальная и клиническая тироидология: Учеб. Пособие / М.Н. Балаболкин, Е.М. Клебанова, В.М. Креминская. – М.: ОАО «Издательство «Медицина», 2007. – 816 с.
3. Бобро М.С. Росповсюдженість патології печінки у хворих з ендокринними захворюваннями / М.С. Бобро, К.О. Нечипуренко, Г.О. Ко-валькова // Збірник статей. – 2012. – Вип.16, Т.3. – С. 37-42.
4. Гепатопротектори: від теорії до практики / Н.Б. Губергріц, Г.М. Фадєєнко, П.Г. Лукашевіч-Фоменко та ін. – Лебідь, 2012.
5. Герок В.В. Захворювання печінки і жовчовивідної системи / В.В. Герок, Е.Х. М. Блюм. – МЕДпресс-інформ, 2009. – 199 с.
6. Гриценко І.І. Хронічні хвороби жовчовивідної системи – проблеми діагностики / І.І. Гриценко, С.В Косинська, В.І. Залєвський // Сучасна гастроентерологія. – 2001. – №3(5). – С. 37-42.
7. Грюнграйф К. Эффективность гранул L-орнітина – L-аспартата при лечении хронических заболеваний печени / К. Грюнграйф, Й. Ламбер-Бауманн // Сучасна гастроентерологія. – 2008. – №2(40). – С. 26-33.
8. Єрмолова Т.В. Изучение еффективности L-орнітина – L-аспартата в профилактике послеоперационных осложнений у больных с хроническими заболеваниями печени / Т.В. Єрмолова, А.В. Шабров, С.Ю. Ер-мо-лов // Острые и неотложные состояния в практике врача. – 2009. – №5. – С. 26-28.
9. Кравченко В.І. Йододефіцит триває – здоров’я населення України погіршується / В.І. Кравченко // Міжнародний ендокринологічний журнал. – 2008. – №6(18). – С. 9-18.
10. Макар Р.Д. Гіпотиреоз: концептуальні аспекти крізь призму часу / Р.Д Макар, М.В. Сандурська // Міжнародний ендокринологічний жур-нал. – 2009. – №1(19). – С. 22-26.
11. Паньків В.І. Практична тиреоїдологія. – Донецьк: Видавець Заславський О. Ю., 2011. – 224 с.
12. Рациональная фармакотерапия в гепатологии: руководство для практикующих врачей / В.Т. Ивашкин, А.О. Буеверов, П.О. Богомолов, М.В. Маевская; под общ. ред. В.Т. Ивашкина, А.О. Буеверова. – М.: Литера, 2009. – 296 с.
13. Свінціцький А.С. Неалкогольний стеатогепатит: лікування з урахуванням патофізіології / А.С. Свінціцький, Г.А. Соловйова, К.Л. Кваче-нюк // Сучасна гастроентерологія. – 2008. – №4 (42). – С. 38-43.
29. Сучасні можливості корекції функціонального стану печінки у хворих на цукровий діабет із використанням препарату гепамерц (L-орнітин – L-аспартат) / В.І. Паньків та ін. // Міжнародний ендокрино-логічний журнал. – 2012. – №5(45). – С. 10-16.
30. Day C.P. Steatohepatitis: a tale of two «hits»? / C.P. Day., O.F. James // Gastroenterology. – 2008. – №114 (4). – С. 842-845.
31. Endocrinology & Metabolism : руководство / P. Felig, L.A. Frohman et al. – New York; Chicago: McGraw-Hill, 2001. – 1562 p.
32. Geoffrey C. Nonalcoholic fatty liver disease: From steatosis to cirrhosis / C. Geoffrey Farrell, Z. Claire // Hepatology. – 2006. – №43. – Р. 99-112.
18. The human organic anion transporter genes OAT5 and OAT7 are transactivated by hepatocyte nuclear factor-1α (HNF-1α) / K. Klein, C.J. Jungst Mwinyi, B. Stieger et al. // Mol Pharmacol. – 2010. – №78(6). – Р. 1079-1087.
