РЕЗУЛЬТАТИ НЕЙРОФІЗІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПЕРИФЕРІЙНОЇ ПАКЛІТАКСЕЛ-ІНДУКОВАНОЇ НЕЙРОПАТІЇ КОРИГОВАНОЇ 2-ЕТИЛ-6-МЕТИЛ-3-ГІДРОКСИПІРИДИНУ СУКЦИНАТОМ В ЕКСПЕРИМЕНТІ
Ключові слова:
паклітаксел, 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинат, пери-ферійна нейропатія, нейрофізіологія.Анотація
Паклітаксел – це ефективний хіміотерапевтичний середник для лікування злоякісних новоутворень, якому, водночас, притаманний ряд побічних ефектів, що обмежують продовження лікування та значно знижують якість життя пацієнтів. Периферійна нейропатія є одним із них, проте на даний час не існує ефективних середників для попередження чи лікування паклітаксел-індукованого нейропатичного болю (ПІНБ) чи периферійної нейропатії, індукованої хіміотерапією (ПНІХ) в цілому.
2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинат є похідним янтарної кислоти з нейропротекторними, антигіпоксичними, мембрано-стабілі-зуючими, ноотропними та садативними властивостями. Ми дослідили фармакологічний потенціал 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату для попередження паклітаксел-індукованої периферійної нейропатії.
Білим рандомбредним щурам-самцям внутрішньоочеревинно вводили паклітаксел у дозі 2 мг/кг через день 4 рази. Це викликало розвиток механічної алодинії та термальної гіпералгезії. Протягом 10 наступних днів після останнього введення паклітакселу тваринам уводили внутрішньоочеревинно 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинат у дозі 10 мг/кг. Прояви ПІНБ, механічна алодинія та термічна гіпералгезія вимірювались протягом 150 діб експерименту, використовуючи, відповідно, тест з монофіламентами фон Фрея та тест «гаряча пластинка».
Наші результати свідчать, що застосування 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату має превентивний вплив на розвиток паклітаксел-індукованої периферійної нейропатії з огляду на зростання знижених показників: порогу больової чутливості (тест фон Фрея) та латентного часу больової чутливості (тест «гаряча пластинка») на 7-у, 14-у та 30-у добу експерименту.
Отримані результати вказують, що 2-етил-6-метил-3-гідрокси-піридину сукцинат зменшує прояви паклітаксел-індукованого нейропатичного болю у щурів в експерименті та є потенційним терапевтичним агентом для попередження та лікування цього патологічного стану.
Посилання
2. Дмитрієв Д.В. Використання аналгезії поперечного площинного бло-ку зменшує рівень тол-подібних рецепторів (TLR4) у плазмі маркера гіпералгезії в ранньому післяопераційному періоді / Д.В. Дмитрієв // Медицина невідкладних станів. – 2015. – № 8 (71). – С. 50-54.
3. Дронов С.Н. Фармакология мексидола и его применение в психонев-рологической практике / С.Н. Дронов // Вісник ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія».– 2016. – Том 15. – Вип. 3(51), ч.1. – С. 328-335.
4. Казаишвили Ю.Г. Исследование анальгетической активности новых производных тиодиазона / Ю.Г. Казаишвили, М.А. Демидова // Современные проблемы науки и образования. – 2012. – № 6. – С. 370.
5. Экспериментальное исследование анальгетической активности экстракта аконитаКузнецова / С.Г. Крылова, П.С. Зориков и др. // Pacific Med. J. – 2014. – № 2. – С. 38-40.
6. Нефедов А.А. Оценка антиноцицептивного потенциала антидепресан-тов в терапии невропатической боли, индуцированной єксперимента-льным аллергическим энцефаломиелитом / А.А. Нефедов, В.И. Мамчур // Буковинський медичний вісник. – 2016. – Т. 20, № 1(77). – С. 94-98.
7. Новиков В. Фармакология производных 3-оксипиридина / В. Новиков, С. Лосенкова // Обзоры по клинической фармакологии и лекарст-венной терапии.– 2004. – Т.3. – C. 67-70.
8. Шишкова В.Н. Особенности развития неврологических осложнений у пациентов с сахарным диабетом 2-го типа и метаболическим синдро-мом: возможность коррекции и профилактики / В.Н. Шишкова // Тер. архив. – 2015. – № 1 – C. 109-114.
9. Экспериментальные модели боли и ноцицепции / Е.В. Шекунова, В.А. Кашкин, М.Н. Макарова и др. // Международный вестник ветери-нарии. – 2015. – №2. – С. 87-95.
10. A painful peripheral neuropathy in the rat produced by the che-motherapeutic drug, Paclitaxel. / R.C. Polomano, A.J. Mannes, U.S. Clark et al. // Pain. – 2001. – № 94(3). – P. 293-304.
11. Carozzi V.A. Chemotherapy-induced peripheral neuropathy: What do we know about mechanisms? / V.A. Carozzi, A. Canta, A. Chiorazzi // Neurosci. Lett. – 2015. – V. 596. – P. 90-107.
12. Hershman D.L. Prevention and Management of Chemotherapy-Induced Peripheral Neuropathy in Survivors of Adult Cancers: American Society of Clinical Oncology Clinical Practice Guideline / D.L. Hershman // J. Clin. Oncol. – 2014. –V. 32, N18. – P. 1941-1967.
13. Hoke A. Rodent models of chemotherapy-induced peripheral neuropathy / A. Hoke, M. Ray // ILAR J. – 2014. – V.54, № 3. – Р. 273-281.
14. Long-Term Effects, Pathophysiological Mechanisms, and Risk Factors of Chemotherapy-Induced Peripheral Neuropathies: A Comprehensive Litera-ture Review / N. Kerckhove, A. Collin, S. Condé [et al.] // Front. Phar-macol. – 2017. – V. 24. – N 8. – P. 86.
15. Shiotsuki H.A rotarod test for evaluation of motor skill learning / H. Shi-otsuki, K. Yoshimi, Y. Shimo // J. Neurosci. Meth. – 2010. – V.189. – P. 180-185.
16. Starobova H. Pathophysiology of Chemotherapy-Induced Peripheral Neuropathy / H. Starobova, I. Vetter // Front. Mol. Neurosci. – 2017. – V. 10. – P.174.
17. The Behavioral Assessment of Sensorimotor Processes in the Mouse: Acoustic Startle, Sensory Gating, Locomotor Activity, Rotarod, and Beam Walking / P. Curzon, M. Zhang, R.J. Radek [et al.] // In: Buccafusco JJ, editor. Methods of Behavior Analysis in Neuroscience. – 2-nd ed. Boca Raton (FL): CRC Press / Taylor & Francis; 2009. Chapter 8.
18. Vitamin E does not decrease the incidence of chemotherapy-induced peripheral neuropathy: a meta-analysis / H. Huang, M. He, L. Liu [et al.] // Contemp. Oncol. –2016. – V. 20(3). – P. 237-241.