ДИНАМІКА І ДОЗОВІ ЗАЛЕЖНОСТІ ПОРУШЕНЬ ЗАЛІЗА В КРОВІ ОПРОМІНЕНИХ ТВАРИН
Ключові слова:
-випромінювання, доза, потужність, вміст заліза у крові щурів.Анотація
Досліджено зміни вмісту заліза в крові щурів Вістар після одноразового опромінення їх γ-квантами від джерела 60Со при потужності дози 0,1 Гр/хв. у дозах 0,2; 0,5; 1,0; 3,0; 5,0; 7,0 та 9,0 Гр. Дослідження проводили через 0,5; 1, 2, 4, 6, 8, 10, 15, 20, 30, 45, 60, 90, 120 діб після опромінення. Метою роботи було вивчення дії як малих, так і високих доз іонізуючої радіації на динаміку вмісту заліза у крові щурів протягом тривалого часу. З’ясовано, що під впливом γ-випромінювання в дозах 0.2, 0.5 та 1.0 Гр через 2 доби вміст заліза в крові щурів незначно змінювався. Через 2-і доби після променевої дії у вищих дозах концентрація заліза досягала мінімального значення і прямо пропорційно залежала від дози. У наступні терміни рівень заліза в крові наближався до початкових величин. Зміна концентрації мікроелемента, що проходила під впливом опромінення в дозах 3-9 Гр, мала характер позитивного балансу через 8-20 діб і досягала максимальних значень на 8-10-у добу, а в групи тварин, опромінених в дозі 9,0 Гр, наростання заліза в крові тривало до 15-ї доби. До кінця експерименту вміст заліза в крові проявляв тенденцію до нормалізації. Зниження вмісту заліза в крові щурів через 0,5, 1 та 2 доби після дії радіації прямо пропорційно залежало від величини дози, а його накопичення в наступні терміни (8, 10 і 15 доби) мало обернену залежність, вміст заліза у крові через 8 і 10 діб був однаковим у всіх групах. Швидкість зниження вмісту заліза в крові щурів через 12 год та швидкість його накопичення через 4 і 6 діб прямо пропорційно залежала від величини дози. Коливання цього показника у групах тварин, опромінених в дозах 0,2, 0,5 і 1,0 Гр, були незначними. Зниження вмісту заліза в крові щурів на 1 Гр прямо пропорційно залежало від величини дози через 2-і доби після їх опромінення. Відносне підвищення показника спостерігали в цих тварин через 6-10 діб після експозиції. Показник не залежав від дози в інтервалі 1,0-9,0 Гр, а тільки від терміну після експозиції, окрім 8-ї і 10-ї доби.
Отримані результати динаміки вмісту заліза в процесі розвитку радіаційного ефекту можуть бути використані при розробці нових методів комплексного лікування променевої хвороби, а також в умовах застосування рентгенотерапії.
Посилання
2. Бабенко Г.А. Микроэлементозы, их роль в патогенезе болезней и механизм возникновения / Г.А. Бабенко // Материалы Всесоюзн. симпоз. “Микроэлементозы человека”. – М., 1989. – С. 32-33.
3. Гоцуляк Л.Е. Исследование органно-тканевых особенностей содержания биоэлементов железа, меди и кобальта при действии рентгеновского облучения / Л.Е. Гоцуляк, С.А. Гава // Материалы Всесоюзного симпоз. “Микроэлементозы человека”. – М., 1989. – С. 72.
4. Петрина Л.Г. Вміст заліза в крові та нуклеїнових кислот у кістковому мозку за різних режимів опромінення тварин / Л.Г. Петрина // Наук. вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – 2004. – Т.6, №2, Ч. 2. – С. 117-133.
5. Петрина Л.Г. Дослідження зв’язаних і незв’язаних мікроелементів в крові / Л.Г. Петрина // Збірник наукових праць «Перспективні техно-логії та прилади». – Луцьк: ЛНТУ, 2014. – Вип.4. – С. 80-83.
6. Петрина Л.Г. Динаміка ферментної активності крові тварин, опромінених в малих дозах радіації / Л.Г. Петрина // У1 Український біохімічний з”їзд. Тези допов. – К., 1992. – Ч.III. – С. 171.
7. Петрина Л.Г. Вплив величини дози та потужності іонізуючої радіації на динаміку міді в крові тварин / Л.Г. Петрина, М.І. Мойсеєнко // При-карпатський вісник НТШ. Пульс. – 2017. – № 7 (43). ). – С. 97-101.
