МАРКЕРИ НЕЙРОВІЗУАЛІЗАЦІЇ В ДІАГНОСТИЦІ МІГРЕНІ
DOI:
https://doi.org/10.21802/2304-7437-2019-5(57)-108-113Ключові слова:
мігрень, нейровізуалізація, біомаркери, воксельна морфометрія, функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ).Анотація
У клінічній медицині діагноз мігрень установлюється на основі анамнезу та симптомів, а інструментальні методи діагностики вважаються неінформативними. Численні дослідження вчених головного мозку, під час нападів головного болю та між ними, зробили значний вклад у розуміння патофізіології мігрені. За допомогою удосконалених магнітно-резонансно томографічних технік виявляються структурні й функціональні зміни головного мозку в пацієнтів із мігренню, а спроби у визначенні візуалізаційних маркерів цього захворювання прогресивно зростають. Ця оглядова стаття має на меті підсумувати результати досліджень останніх років, що відображають досягнення в розумінні патофізіології мігрені, а також можливості використання нейровізуалізаційних методів у діагностиці мігрені.
Посилання
Aguila M.E.R., Lagopoulos J., Leaver A.M., Rebbeck T., Hübscher M., Brennan P.C., & Refshauge, K.M. (2015). Elevated levels of GABA+ in migraine detected using 1H-MRS. NMR in Biomedicine, 28(7), 890-897.
Bilgiç B., Kocaman G., Arslan A.B., Noyan H., Sherifov R., Alkan A., ... & Baykan B. (2016). Volumetric differences suggest involvement of cere-bellum and brainstem in chronic migraine. Cephalalgia, 36(4), 301-308.
Bose P., Karsan N., Zelaya F., & Goadsby P. (2017). 1557 Alterations in cerebral blood flow during the postdrome phase of a migraine attack captured with arterial spin labelled (asl) mri.
Burstein R., Noseda R., Borsook D. Migraine: multiple processes, complex pathophysiology. Journal of Neuroscience. 2015;35(17): 6619-6629.
Burstein R., Jakubowski M., Garcia-Nicas E., Kainz V., Bajwa Z., Hargreaves R., ... & Borsook D. (2010). Thalamic sensitization transforms localized pain into widespread allodynia. Annals of neurology, 68(1), 81-91.
DaSilva A.F., Nascimento T.D., Love T., DosSantos M.F., Martikainen I.K., Cummiford C.M., ... & Hall T. (2014). 3D-neuronavigation in vivo through a patient's brain during a spontaneous migraine headache. Journal of visualized experiments: JoVE, (88).
Nyholt D.R., Borsook D., & Griffiths L.R. (2017). Migrainomics—identifying brain and genetic markers of migraine. Nature Reviews Neurol-ogy, 13(12), 725.
Palm-Meinders I.H., Koppen H., Terwindt G.M., Launer L.J., Konishi J., Moonen J.M., ... & van Buchem M.A. (2012). Structural brain changes in migraine. Jama, 308(18), 1889-1896.
Russo A., Silvestro M., Tessitore A., & Tedeschi, G. (2018). Advances in migraine neuroimaging and clinical utility: from the MRI to the bed-side. Expert review of neurotherapeutics, 18(7), 533-544.
Vos T., Abajobir A.A., Abate K.H., Abbafati C., Abbas K.M., Abd-Allah F., ... & Aboyans V. (2017). Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 328 diseases and injuries for 195 countries, 1990–2016: a systematic analysis for the Global Burden of Dis-ease Study 2016. The Lancet, 390(10100), 1211-1259.
