DYSKUSJA O ISTOCIE DEMOKRACJI BEZPOŚREDNIEJ: POWRÓT DO ŹRÓDEŁ DEMOKRACJI
Ключові слова:
безпосередня демократія, представницька демократія, громадянська активність, альтернативи безпосередньої демократії.Анотація
У статті здійснюється спроба осмислити теоретичні засади безпосередньої демократії як особливої форми народовладдя в цілому. Автором виділено причини звернення до прямої (безпосередньої) участі в політичному процесі. Аналізуються три напрямки визначення сутності безпосередньої демократії (заперечення практики безпосередньої влади, екстенсивне розуміння поняття та компромісна теорія). Також у статті осмислюються ключові особливості безпосередньої форми у співставленні із представницькою демократією, виокремлено переваги (безпосередній вплив на прийняття політичних рішень; зростання громадської активності, здійснення громадського контролю; виховання у громадянина почуття спільності, партнерства та самоорганізації; формування політичної свідомості та відповідальності) та недоліки прямого народовладдя (низькі показники виборчої явки, які свідчать про небажання участі в політичному житті, некомпетентність пересічних громадян, складність політичного процесу, зближення безпосередньої демократії до популізму, прийняття рішень, керуючись вірою). Автором наведено альтернативні форми (напівпряма, деліберативна, раціональна, гнучка/делегована) здійснення демократії. У підсумку звернено увагу на можливість впровадження інститутів безпосередньої демократії, зокрема на місцевому рівні та за допомогою новітніх технології, однак при співіснуванні представницького механізму влади.
Посилання
2. Gałkowska A. Albo bezpośrednia, albo demokracja / A.Gałkowska, S.Gałkowski// Stan i perspektywy demokracji bezpośredniej we współczesnym świecie pod red. Maria Marczewska-Rytko. – Lublin: Wydawnictwo UMCS, 2011. – S. 39-55.
3. Kozłowski P. Szukanie sensu, czyli o naszej wielkiej zmianie / P. Kozłowski. – Warszawa: PWN, 1995. – 138 s.
4. Marczewska-Rytko M. Demokracja bezpośrednia w teorii i praktyce politycznej / Maria Marczewska-Rytko. – Lublin: Wydawnictwo UMCS, 2001. – 234 s.
5. Marczewska-Rytko M. Populizm. Teoria i praktyka polityczna/ Maria Marczewska-Rytko. – Lublin: Wydawnictwo UMCS, 1995. – 200 s.
6. Merta T. Recenzja książki B. Świderskiego, Gdański Ateny. O demokracji bezpośredniej w Polsce / Tomasz Merta// Res Publica Nowa. – 1996. – №3. – S. 3-9.
7. Musiał-Karg M. Elektroniczne referendum w Szwajcarii. Wybrane kierunki zmian helweckiej demokracji bezpośredniej / Magdalena Musiał-Karg. – Poznań: WNPiD UAM, 2012. – 261 s.
8. Musiał-Karg M. Głosowanie elektroniczne – nowe wyzwanie dla demokracji? / Magdalena Musiał-Karg //Przegląd Politologiczny. – 2010 – №4. – S. 123-134.
9. Piechocki M. Płynna demokracja / M. Piechocki//Przegląd Politologiczny. – 2013. - № 4. – S.
10. Rachwał M. Funkcjonowanie obywatelskiej inicjatywy ustawodawczej w Polsce. Podstawy prawne, praktyka, perspektywy rozwoju/ Marcin Rachwał. – Poznań: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza, 2016. – 243 s.
11. Reeve A. Elektoral Systems. A Comparative and Theoretical Introduction/ A. Reeve, A. Ware. - London-New York, 1992. –190 s.
12. Sartori G. Teoria demokracji / G. Sartori. – Warszawa : Wydaw. Nauk. PWN, 1994. – 641 s.
13. Sroka J. Deliberacja i rządzenie wielopasmowe.Teoria i praktyka / Jacek Sroka . –Wrocław: Acta Universitatis Wratislaviensis, 2009 – 140 s.
14. Uziębło P. Demokracja bezpośrednia i semibezpośrednia, w: Demokracja w XXI wieku/ pod red. M. Szyszkowska. – Warszawa, 2009. – S. 91-115.
15. Uziębło P. Demokracja partycypacyjna/ Piotr Uziębło. – Gdańsk: Wydawnictwo Centrum Badań Społecznych, 2009. – 231 s.
16. Węglarz B. Ewolucja lokalnej demokracji bezpośredniej w Polsce po 1989 roku/ Barbara Węglarz. – Kraków, 2013. – 203 s.
