МОЛЕКУЛЯРНА АЛЕРГОДІАГНОСТИКА У ДІТЕЙ З БРОНХІАЛЬНОЮ АСТМОЮ: ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Ключові слова:
діти, бронхіальна астма, молекулярна алергодіагностика.Анотація
Мета роботи. Вивчення ефективності застосування молекулярної алергодіагностики в дітей із бронхіальною астмою. Матеріал і методи дослідження. Обстежено 120 дітей віком від 6 до 15 років із персистуючою бронхіальною астмою (БА) легкого та середнього степеня тяжкості. Усім хворим проведено загальноклінічні, алергологічні (шкірне алерготестування за допомогою prick-тесту), визначення загального та специфічного імуноглобуліну Е за методом імуноферментного аналізу (ІФА). У 94 хворих на БА проведено компонентну алергодіагностику для виявлення антитіл in vitro до молекулярних компонентів алергенів. Дослідження проводили на апараті
IMMUNOCAP 100 Є (виробник: Phadia AB, Sweden) у лабораторії клініки імунології та алергології ''ФОРПОСТ'' (м. Київ).
Результати роботи. Аналіз скринінгового дослідження рівнів специфічних IgE-антитіл до суміші найпоширеніших інгаляційних алергенів за методом ImmunoCAP® Phadia показав, що лише у 26,6±4,6% дітей з БА виявлені низькі та помірні класи рівнів sIgE-антитіл, у 21,3±3,5 % – визначено їх високий рівень і в 42,5±5,2% – дуже високий. Із числа дітей з позитивним Phadiatop-тестом до суміші пліснявих грибків, тільки в 11,4 % рівень sIgE-антитіл виявився високим, у решти 88,4% дітей – низьким і помірним. На наступному етапі молекулярної алергодіагностики (МАД) при позитивному результаті скринінгового Phadiatopтесту проводили дослідження з окремими групами алергенів (домашній пил, домашні тварини, пліснява, зернові трави, дерева, бур’яни тощо).
На підставі визначення рекомбінантних алергенів при виявленні основних (мажорних) білкових молекул алергену проводили елімінаційну терапію та відбір хворих для алерген-специфічної імунотерапії.
Висновки
1. У провадження сучасних методів алергодіагностики має важливе значення для покращення контролю хвороби та попередження роз-
витку БА. Інформація щодо причинно-значущого компоненту алергену сприяє індивідуалізації (персоналізації) лікування, проведенню елімінаційних заходів або необхідності корекції дієти, зниженню впливу цільового алергену.
2. Молекулярна діагностика з виявленням антитіл до компонентів алергену сприяє правильному їхньому відбору для специфічної імунотерапії та перспективним шляхам для розробки методів таргетної терапії.
3. Застосування молекулярної діагностики для визначення профілю сенсибілізації пацієнтів та виявлення молекул "низького" й "високого" ризику дозволяє вчасно призначити терапію та попередити розвиток тяжких алергічних реакцій.
Посилання
2. Гудима Г.О. Аллергия. Фундаментальные проблемы и практические вопросы / Г.О. Гудима, Н.И. Ильина // Иммунология. – 2014. – № 1. –
С. 48-50.
3. Злобина Ж.М. Клинический случай пищевой анафилаксии у ребенка: выявление основных аллергенных триггеров методом молекулярной компонентной диагностики / Ж.М. Злобина, М.А. Мокроносова // Педиатрическая фармакология. – 2014. – №11 (6). – С. 73-75.
4. Ильина Н.И. Будущее аллергологии и иммунологии – за таргетной терапией / Н.И. Ильина // Эффективная фармакотерапия. Аллерголо-
гия и иммунология. – 2014. – №2 (33). – С. 4-7.
5. Кузнєцова О.Д. Гіперчутливість до основних алергенів у дітей з алергічними захворюваннями / О.Д. Кузнєцова // Здоров’я дитини. – 2015. –№ 8 (68). – С. 21-26.
6. Матвієнко Ю.О. Особливості імунограми у хворих на бронхіальну астму та їх практичне значення / Ю.О. Матвієнко // Астма та алергія. –
2012. – №1. – С. 51-56.
7. Мокроносова М.А. Многоликая аллергия на персик: сенсибилизация к молекулярным компонентам аллергенов из Prunus persica // М.А.Мокроносова, Е.С. Коровкина // Медицинская иммунология. – 2013. – Т.15,
№3. – С. 215-226.
8. Наказ МОЗ України від 08 жовтня 2013 р. №868 “Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допо-
моги. Бронхіальна астма у дітей”.
9. Наумова О.О. Прогностичне значення визначення сенсибілізації до білків-переносників ліпідів у пацієнтів із сезонним алергічним ринітом / О.О. Наумова // Патология. – 2015. – №2 (34). – С. 110-113.
10. Павлов А.Е. Перспективы развития молекулярной диагностики аллергии в формате микрочипа / А.Е. Павлов, Н.А. Сейлиева, В.Е. Стефа-
нов // Клиническая лабораторная диагностика. – 2011. – №. 12. – С. 3-7.
11. Передкова Е.В. Практические аспекты сублингвальной алергенспецифической иммунотерапии в вопросах и ответах / Е.В. Передко-
ва // Эффективная фармакотерапия. Аллергология и иммунология. – 2014. – №3 (33). – С. 44-50.
12. Correlation of anti-Prup 3 IgE levels with severity of peach allergy reactions in children / E. Novembre, F. Mori, S. Contestabile [et al.] // Ann Allergy Asthma Immunol. – 2012. – Vol. 108, №(4). – Р. 271-274.
13. Lueng О. Component resolved diagnosis: when should it be used? / Olga Lueng, Victòria Cardona // Clinical and Translational Allergy. – 2014. – Vol. 4. – P. 28-37.
14. Pauli G. Evolution of understanding of cross-reactivities of respiratory allergens: the role of recombinant allergens / G. Pauli // Int. Arch. Allergy Immunol. – 2000. – Vol. 123. – P. 183-195.
15. Sastre J. Molecular diagnosis in allergy / J. Sastre // Clin. Exp. Allergy. – 2010. – Vol. 40. – P. 1442-1460.
