ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ПЕЧІНКИ ХВОРИХ ІЗ ПОСТІЙНОЮ ФІБРИЛЯЦІЄЮ ПЕРЕДСЕРДЬ ТА СУПУТНІМИ ХРОНІЧНИМИ ДИФУЗНИМИ ЗАПАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ПЕЧІНКИ НА ФОНІ ТРИВАЛОЇ ВАРФАРИНОТЕРАПІЇ
Ключові слова:
функціональний стан печінки, фібриляція передсердь, хронічні дифузні запальні захворювання печінки, біохімічні показники.Анотація
Нами обстежено 241 хворий на ішемічну хворобу серця (ІХС), ускладнену ФП, що перебувають на тривалій антитромбоцитарній та антикоагулянтній терапії. Пацієнти були поділені на дві групи: 189 осіб з хронічними дифузними запальними захворюваннями печінки та 52 осіб без супутньої печінкової коморбідності. Досліджували вміст амінотрансфераз – АсТ, АлТ та гамаглутаматтрансферази, вміст загального холестерину, ХС ЛПВЩ та тригліцеридів. Також оцінювали струк-тури та розмірів печінки за допомогою ультразвукового дослідження за критеріями дифузних запальних захворювань печінки. Проведені дослідження стверджують, що тривала терапія варфарином в індивідуально підібраних дозах пацієнтів з ІХС, ускладнену постійною формою ФП та супутніми хронічними захворюваннями печінки, достовірно частіше у порівнянні з хворими без такої коморбідності призводить до більшого ураження печінки. Це проявляється, насамперед, достовірно частішим виникненням у таких хворих порушень біохімічного аналізу крові, а саме підвищення АлТ, АсТ, гамма-ГТ, загального холестерину та тригліцеридів, що дає високий коефіцієнт атерогенності і, відповідно, – підвищений ризик серцево-судинних ускладнень. В більшості випадків також у таких осіб частіше виявляються ознаки збільшення печінки з накопиченням жирової тканини, та порушення її структури за результатами УЗД-дослідження.
Посилання
1. Браунштейн А.Е. Процессы и ферменты клеточного метаболизма / А.Е. Браунштейн – М., 1987. – 552 с. – (Першотвір).
2. Буеверов А.О. Некоторые патогенетические и клинические вопросы неалкогольного стеатогепатита / А.О. Буеверов, М.В. Маевская // Кли-нические перспективы в гастроэнтерологии, гепатологии. – 2003. – № 3. – С. 2-7.
3. Гойго О.В. Практичне використання пакета STATISTIKA для аналізу медико-біологічних даних / О.В. Гойго. – К.: Б. в., 2004. – 76 с. – (Першотвір).
4. Діагностика та лікування фібриляції передсердь. Рекомендації робочої групи по порушеннях серцевого ритму Асоціації кардіологів України [Електронний ресурс] / Робоча група по порушеннях серцевого ритму Асоціації кардіологів України. – К.: 2011. – 159 с. – Режим доступу:
http://vnmed3.kharkiv.ua/wpcontent/uploads/2013/12/Book_ukr_10.2011_preview.pdf (дата звернення 17.10.2016). – Назва з екрана.
5. Крахмалова Е. О. Ультразвуковая семиотика диффузных поражений печени. Диагностические возможности двухмерной ультрасонографии / Е.О. Крахмалова // Здоров’я України. – 2008. – № 6/1. – С. 11-12.
6. Лабораторные методы исследования в клинике / Ред. В.В. Меньши-ков. – М., 1987. – 186 с.
7. Наказ №271 від 13.06.2005. Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Гастроентерологія» [Елек-тронний ресурс] // МОЗ України. – Режим доступу: http://www.moz. gov.ua/ua/portal/dn_20050613_271.html (дата звернення 17.10.2016). – Назва з екрана.
8. Скрипник І. М. Клінічна гематологія / І. М. Скрипник, Т. В. Мельник, М. М. Потяженко. – Полтава: Дивосвіт, 2007. – 425 с.
9. Степанов Ю. М. Стеатоз і стеатогепатит – тригери печінкового фіброгенезу / Ю. М. Степанов, О. Ю. Філіппова // Гастроентерологія. – 2013. – № 2 (48). – С. 97-106.
10. Circulating levels of liver enzymes and incidence of atrial fibrillation: the Atherosclerosis Risk in Communities cohort / A.І. Alonso, J.R. Misialek [et al.] // Heart. – 2014. – № 100 (19). – Р. 1511-1516.
11. Atrial fibrillation: Profile and burden of an evolving epidemic in the 21st century. / J. Ball, M. J. Carrington, J. J. McMurray [et al.] // Int J Cardiol. – 2013. – № 167 (5). – Р. 1807-1824;
12. Pericardial fat, intrathoracic fat, and measures of left ventricular structure and function: the Framingham Heart Study / C.S. Fox, P. Gona, U. Hof-fmann [et al.] // Circulation. – 2009. – № 119 – Р. 1586-1591.
13. Giallourakis C.C. The liver in heart failure / C.C. Giallourakis, P.M. Ro-senberg, L.S. Friedman // Clin Liver Dis. – 2002. – № 6 (4). – Р. 947-967.
14. Prevalence of diagnosed atrial fibrillation in adults: national implications for rhythm management and stroke prevention: the AnTicoagulation and Risk Factors in Atrial Fibrillation (ATRIA) Study / A.S. Go, E.M. Hylek, K.A. Phillips [et al.] // JAMA. – 2001. – № 285. – Р. 2370-2375.
15. Mortality associated with atrial fibrillation in patients with myocardial infarction: a systematic review and meta-analysis / P. Jabre, V.L. Roger, M.H. Murad [et al.] // Circulation. – 2011. – № 123. – Р. 1587-1593.
16. 2014 AHA/ACC/HRS Guideline for the Management of Patients With Atrial Fibrillation / C. January, L. Wann [et al.] // JACC. – 2014. – № 130 (23). – Р. 2071-104.
17. Adipocytes modulate the electrophysiology of atrial myocytes: implications in obesity-induced atrial fibrillation / Y.K. Lin, Y.C. Chen, J.H. Chen [et al.] // Basic Res Cardiol. – 2012. – № 107. – Р. 293.
18. Lifetime Risk for Development of Atrial Fibrillation The Framingham Heart Study / D.M. Lloyd-Jones, T.J. Wang, E. Leip [et al.] // Circulation. – 2004. – 110. – Р. 1042-1046.
19. Incidence and prevalence of abnormal liver associated enzymes in patients with atrial fibrillation in a routine clinical care population / G.A. Makar, M.G. Weiner [et al.] // Pharmacoepidemiol Drug Saf. – 2008. – № 17(1). – Р. 43-51.
20. Myocardial steatosis and biventricular strain and strain rate imaging in patients with type 2 diabetes mellitus / A.C. Ng, V. Delgado, M. Bertini [et al.] // Circulation. – 2010. – № 122. – Р. 2538-2544.
21. Myocardial steatosis is an independent predictor of diastolic dysfunction in type 2 diabetes mellitus / L.J. Rijzewijk, R.W. van der Meer, J.W. Smit [et al.] // J Am Coll Cardiol. – 2008. – № 52. – Р. 1793-1799.
22. Focused 2012 update of the Canadian Cardiovascular Society atrial fibrillation guidelines: recommendations for stroke prevention and rate/rhythm control / A.C. Skanes, J.S. Healey, J.A. Cairns [et al.] // Can J Cardiol. – 2012. – № 28. – Р. 125-136.
23. A population-based study of the long-term risks associated with atrial fibrillation: 20-year follow-up of the Renfrew/Paisley study / S. Stewart, C.L. Hart, D.J. Hole [et al.] // Am J Med. – 2002. – № 113. – Р. 359-364.
24. Pericardial fat is associated with prevalent atrial fibrillation: the Framingham Heart Study / G. Thanassoulis, J.M. Massaro, C.J. O’Donnell [et al.] // Circ Arrhythm Electrophysiol. – 2010. – № 3. – Р. 345-350.
25. Wolf P.A. Atrial fibrillation as an independent risk factor for stroke: the Framingham Study / P.A. Wolf, R.D. Abbott, W.B. Kannel // Stroke. – 1991. – № 22. – Р. 983-988.
2. Буеверов А.О. Некоторые патогенетические и клинические вопросы неалкогольного стеатогепатита / А.О. Буеверов, М.В. Маевская // Кли-нические перспективы в гастроэнтерологии, гепатологии. – 2003. – № 3. – С. 2-7.
3. Гойго О.В. Практичне використання пакета STATISTIKA для аналізу медико-біологічних даних / О.В. Гойго. – К.: Б. в., 2004. – 76 с. – (Першотвір).
4. Діагностика та лікування фібриляції передсердь. Рекомендації робочої групи по порушеннях серцевого ритму Асоціації кардіологів України [Електронний ресурс] / Робоча група по порушеннях серцевого ритму Асоціації кардіологів України. – К.: 2011. – 159 с. – Режим доступу:
http://vnmed3.kharkiv.ua/wpcontent/uploads/2013/12/Book_ukr_10.2011_preview.pdf (дата звернення 17.10.2016). – Назва з екрана.
5. Крахмалова Е. О. Ультразвуковая семиотика диффузных поражений печени. Диагностические возможности двухмерной ультрасонографии / Е.О. Крахмалова // Здоров’я України. – 2008. – № 6/1. – С. 11-12.
6. Лабораторные методы исследования в клинике / Ред. В.В. Меньши-ков. – М., 1987. – 186 с.
7. Наказ №271 від 13.06.2005. Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Гастроентерологія» [Елек-тронний ресурс] // МОЗ України. – Режим доступу: http://www.moz. gov.ua/ua/portal/dn_20050613_271.html (дата звернення 17.10.2016). – Назва з екрана.
8. Скрипник І. М. Клінічна гематологія / І. М. Скрипник, Т. В. Мельник, М. М. Потяженко. – Полтава: Дивосвіт, 2007. – 425 с.
9. Степанов Ю. М. Стеатоз і стеатогепатит – тригери печінкового фіброгенезу / Ю. М. Степанов, О. Ю. Філіппова // Гастроентерологія. – 2013. – № 2 (48). – С. 97-106.
10. Circulating levels of liver enzymes and incidence of atrial fibrillation: the Atherosclerosis Risk in Communities cohort / A.І. Alonso, J.R. Misialek [et al.] // Heart. – 2014. – № 100 (19). – Р. 1511-1516.
11. Atrial fibrillation: Profile and burden of an evolving epidemic in the 21st century. / J. Ball, M. J. Carrington, J. J. McMurray [et al.] // Int J Cardiol. – 2013. – № 167 (5). – Р. 1807-1824;
12. Pericardial fat, intrathoracic fat, and measures of left ventricular structure and function: the Framingham Heart Study / C.S. Fox, P. Gona, U. Hof-fmann [et al.] // Circulation. – 2009. – № 119 – Р. 1586-1591.
13. Giallourakis C.C. The liver in heart failure / C.C. Giallourakis, P.M. Ro-senberg, L.S. Friedman // Clin Liver Dis. – 2002. – № 6 (4). – Р. 947-967.
14. Prevalence of diagnosed atrial fibrillation in adults: national implications for rhythm management and stroke prevention: the AnTicoagulation and Risk Factors in Atrial Fibrillation (ATRIA) Study / A.S. Go, E.M. Hylek, K.A. Phillips [et al.] // JAMA. – 2001. – № 285. – Р. 2370-2375.
15. Mortality associated with atrial fibrillation in patients with myocardial infarction: a systematic review and meta-analysis / P. Jabre, V.L. Roger, M.H. Murad [et al.] // Circulation. – 2011. – № 123. – Р. 1587-1593.
16. 2014 AHA/ACC/HRS Guideline for the Management of Patients With Atrial Fibrillation / C. January, L. Wann [et al.] // JACC. – 2014. – № 130 (23). – Р. 2071-104.
17. Adipocytes modulate the electrophysiology of atrial myocytes: implications in obesity-induced atrial fibrillation / Y.K. Lin, Y.C. Chen, J.H. Chen [et al.] // Basic Res Cardiol. – 2012. – № 107. – Р. 293.
18. Lifetime Risk for Development of Atrial Fibrillation The Framingham Heart Study / D.M. Lloyd-Jones, T.J. Wang, E. Leip [et al.] // Circulation. – 2004. – 110. – Р. 1042-1046.
19. Incidence and prevalence of abnormal liver associated enzymes in patients with atrial fibrillation in a routine clinical care population / G.A. Makar, M.G. Weiner [et al.] // Pharmacoepidemiol Drug Saf. – 2008. – № 17(1). – Р. 43-51.
20. Myocardial steatosis and biventricular strain and strain rate imaging in patients with type 2 diabetes mellitus / A.C. Ng, V. Delgado, M. Bertini [et al.] // Circulation. – 2010. – № 122. – Р. 2538-2544.
21. Myocardial steatosis is an independent predictor of diastolic dysfunction in type 2 diabetes mellitus / L.J. Rijzewijk, R.W. van der Meer, J.W. Smit [et al.] // J Am Coll Cardiol. – 2008. – № 52. – Р. 1793-1799.
22. Focused 2012 update of the Canadian Cardiovascular Society atrial fibrillation guidelines: recommendations for stroke prevention and rate/rhythm control / A.C. Skanes, J.S. Healey, J.A. Cairns [et al.] // Can J Cardiol. – 2012. – № 28. – Р. 125-136.
23. A population-based study of the long-term risks associated with atrial fibrillation: 20-year follow-up of the Renfrew/Paisley study / S. Stewart, C.L. Hart, D.J. Hole [et al.] // Am J Med. – 2002. – № 113. – Р. 359-364.
24. Pericardial fat is associated with prevalent atrial fibrillation: the Framingham Heart Study / G. Thanassoulis, J.M. Massaro, C.J. O’Donnell [et al.] // Circ Arrhythm Electrophysiol. – 2010. – № 3. – Р. 345-350.
25. Wolf P.A. Atrial fibrillation as an independent risk factor for stroke: the Framingham Study / P.A. Wolf, R.D. Abbott, W.B. Kannel // Stroke. – 1991. – № 22. – Р. 983-988.
##submission.downloads##
Опубліковано
2019-06-12
Як цитувати
Драпчак, І. М. (2019). ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ПЕЧІНКИ ХВОРИХ ІЗ ПОСТІЙНОЮ ФІБРИЛЯЦІЄЮ ПЕРЕДСЕРДЬ ТА СУПУТНІМИ ХРОНІЧНИМИ ДИФУЗНИМИ ЗАПАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ПЕЧІНКИ НА ФОНІ ТРИВАЛОЇ ВАРФАРИНОТЕРАПІЇ. ПРИКАРПАТСЬКИЙ ВІСНИК НТШ Пульс, (4(36), 106–115. вилучено із https://pvntsh.nung.edu.ua/index.php/pulse/article/view/550
Номер
Розділ
КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА
