МОТОРНО-ЕВАКУАТОРНА ФУНКЦІЯ ШЛУНКУ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2-ГО ТИПУ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СХЕМ ЦУКРОЗНИЖУВАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ
Ключові слова:
цукровий діабет 2-го типу, моторно-евакуаторна функція шлунку, 13С-октаноєвий дихальний тест, цукрознижувальна терапія.Анотація
Мета дослідження – вивчити вплив різних схем цукрознижувальної терапії на стан моторно-евакуаторної функції (М-ЕФ) шлунку у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу.
Матеріали і методи. Обстежено 80 (44 чоловіки, 36 жінок віком від 38 до 78 років) хворих на ЦД 2-го типу, які від виду цукрознижувальної терапії поділені на чотири групи: група 1 – похідні сульфанілсечовини (ПСС) + метформін; група 2 – ПСС + метформін + інгібітор дипептидилпептидази 4 (ДПП4) / аналог глюкагонподібного пептиду 1 (ГПП1) / інгібітори натрій-глюкозного котранспортера 2-го типу (НЗКТГ2) / інгібітори α – глюкозидази; група 3 – інсулінотерапія; група 4 – інсулінотерапія + ПСС + метформін / інсулінотерапія + метформін. Для оцінки моторних властивостей шлунку використано анкетування (PAGI-SYM, GCSI) та 13С-октаноєвий дихальний тест (13С-ОДТ).
Результати. У 67,5% обстежених за результатами анкетування (PAGI-SYM, GCSI) діагностовано симптоми ДГ, серед яких у 30,0% виявлено ознаки уповільнення М-ЕФ шлунку легкого ступеня, у 25,0% осіб – брадигастрія середнього ступеня важкості і тільки у 12,5% осіб наявний важкий перебіг ДГ, зміни підтверджені результатами 13С-ОДТ. При застосуванні різноманітних схем цукрознижувальної терапії у всіх групах обстежених спостерігається позитивна динаміка стану М-ЕФ шлунку.
Висновки. У пацієнтів з легким і середнім ступенем важкості ДГ відсутні прямі протипоказання до застосування цукрознижувальних засобів, які у максимальному дозуванні можуть викликати побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту. Хворими з ознаками брадигастрії важкого ступеня для корекції вуглеводного метаболізму слід рекомендувати введення інсулінотерапії після прийому їжі.
Посилання
2. Исмаилов С.И. Роль опросников в оценке качества жизни пациентов с сахарным диабетом (обзор литературы) / С. И. Исмаилов, С. У. Муми-нова // Международный эндокринологический журнал. – 2016. – № 2 (74). – С. 152-157.
3. Диабетический гастропарез / В.М. Махов, Г.А. Мельниченко, И.Ю. Будeнная, В.Т. Володина, И.В. Глинкина, А.В. Зилов // Российс-кий медицинский журнал. – 2014. – № 15. – С. 1133-1136.
4. Функциональная диагностика гастроинтестинальной формы диабетической автономной нейропатии / Д.С. Таюпова, Ф.В. Валеева, Л.Р. Са-фиуллина, Л.Т. Бареева // Инновационные технологии в медицине. – 2015. – № 4 (89). – С. 136-138.
5. Фадєєнко Г.Д. Ураження гастродуоденальної ділянки у хворих на цукровий діабет: клініко-популяційні аспекти / Г.Д. Фадєєнко, В. А. Чер-нешов // Ліки України. – 2011. – №7 (153). – С. 48-50.
6. Цукровий діабет 2 типу адаптована клінічна настанова, заснована на доказах. – Наказ МОЗ України № 1118 від 21.12.2012. – 316 с.
7. Glucose control and diabetic neuropathy: lessons from recent large clinical trials / L. Ang, M. Jaiswal, C. Martin, R. Pop-Busui // Curr. Diab. Rep. – 2014. – 14. – P. 528-550. doi: 10.1007/s11892–014–0528–7.
8. Whither pathogenetic treatments for diabetic polyneuropathy? / A.J. Boulton, P. Kempler, A. Ametov, D. Ziegler // Diabetes Metab. Res. Rev. – 2013. – 29. – P. 327-333. doi: 10.1002/dmrr.2397.
9. Dholakia S. Impact of Pancreas Transplant on Diabetic Complications: Retinoparhy, Gastroparesis and Automatic Dysregulation / S. Dholakia, E.J. Sharples, P.J. Friend // Curr. Transpl. Rep. – 2016. – 3. – P. 167-173. doi 10.1007/s40472–016–0101–1.
10. Halland M. Relationship Between Control of Glycemia and Gastric Emptying Disturbances in Diabetes Mellitus / M. Halland, A. E. Bharucha // Clin. Gastroenterol. Hepatol. – 2016. – 14 (7). – P. 929-936. doi: 10.1016/ j.cgh.2015.11.021.
11. Correlation of Fermentable Carbohydrate Consumption With Symptoms and Quality of Life in Patients With Diabetic and Idiopathic Gastroparesis / W.S. Hasler, P. Belt, L. Wilson, R.W. McCallum, H.P. Parkman, K.L. Koch, T.L. Abell, [at al.] // Gastroenterology. – 2016. – 146 (5). – P. S-610. doi: http://dx.doi.org/10.1016/ S0016–5085(16)32472–6.
12. Pathophysiological Mechanisms of Impaired Glucose Homeostasis in Gastroparesis Patients / A. Kedar, T. Abell, A. Stocker, K. Beatty, L. McElmurray, M. G.Hughes, H. Rashed, C. Pinkston et al. // Gastroenterology. 2017. – 152 (5): S939-S940.
13. International Diabetes Federation (IDF). Diabetes Atlas. – 7th ed. – Van-couver, Canada, 2015.
14. DCCT / EDIC Research Group. Neuropathy and related findings in the Diabetes Control and Complications Trial/Epidemiology of Diabetes Interventions and Complications study / C.L. Martin, J.W. Albers, R. Pop-Busui // Diabetes Care. – 2014. – 37. – P. 31-38.
15. A small particle size diet reduces upper gastrointestinal symptoms in patients with diabetic gastroparesis: a randomized controlled trial / E.A. Olausson, S. Storsrud, H. Grundin, M. Isaksson, S. Attvall, M. Sim- ren // Am. J. Gastroenterol. – 2014. – 109. – P. 375-385. doi: 10.1038/ajg. 2013.453.
16. Törnblom H. Treatment of gastrointestinal autonomic neuropathy / H. Törnblom // Diabetologia. – 2016. – 59. – P. 409-413. doi 10.1007/s 00125–015–3828–9.
17. Association of diabetes and HbA1c levels with gastrointestinal manifestations / P.-H. H. Tseng, Y.-C. C. Lee, H.-M. M. Chiu, [et al.] // Diabetes Care. – 2012. – 35. – P. 1053-1060. doi: 10.2337/dc11–1596.
18. William T.C. The Diabetes Control and Complications Trial/Epidemiology of Diabetes Interventions and Complications Study at 30 Years: The “Gift” That Keeps on Giving! / T.C. William, R.E. Ratner // Diabetes Care. – 2014. – 3. – P. 5-7. – doi: 10.2337/dc13–2369.
19. Clinical neuropathy scales in neuropathy associated with impaired glucose tolerance / L.A. Zilliox, S.K. Ruby, S. Singh, M. Zhan, J. W. Russell // J. Diabetes Complications. – 2015. – 29. – P. 372-377. doi: 10.1016/j.jdiacomp.2015.01.011.
