ПАТОГЕННА РОЛЬ ЗАЛЕЖНОСТІ РОСТУ МЕЛАНОМИ ВІД ПОРУШЕННЯ ГОМЕОСТАЗУ БІОЕЛЕМЕНТА МІДІ В ОРГАНІЗМІ
Ключові слова:
меланома, амінокислоти тирозин, фенілаланін, мідьдефіцитна дієта, біометали мідь і цинк.Анотація
Виявлення суті злоякісного росту, розуміння метаболічної різниці між нормальними і пухлинними клітинами є важливою основою для пізнання механізмів та розробки нових ефективних методів терапії злоякісних новоутворень.
Загально прийнято, що виникнення злоякісного росту супроводжується не тільки локальними патологічними змінами, але й загальною реакцією організму на пухлину. Тому важливе значення у вивченні розвитку злоякісного росту являється дослідження факторів, які впливають на процес росту, розвитку і диференціровку клітинних елементів тканин [2, 3, 5, 6, 8,10].
Особливий інтерес викликає вивчення обміну міді, оскільки цей біоелемент входить до складу металоензимів, має пряме відношення до процесів клітинного поділу, росту, розвитку тканин, упливає на енергетичний обмін клітин та імунологічні реакції організму.
Ріст пухлини викликає складні метаболічні зміни не тільки в ракових клітинах, а й у віддалених від неоплазми органах і тканинах організму [4, 9, 11, 13, 14].
Враховуючи особливості важкості діагностики, високу опірність цих пігментних пухлин до існуючих методів лікування і значної потенції до метастазування, проблема діагности і лікування меланобластом викликає значний практичний інтерес.
У зв’язку з цим особливого значення набуває вивчення патогенетичних механізмів, розуміння яких дозволить розробити методи корекції порушеного гомеостазу, що в комплексі з основними способами лікування пігментних пухлин значно підвищить їх ефективність.
Посилання
2. Бабенко Г.А. Использование констелляционых показателей активнос-ти металлопротеидов, содержания меди и свободно-радикальных реа-кций сыроватки крови для диагностики и контроля за ходом лечения меланобластом / Г.А. Бабенко, А.А. Клименко, Ю.М. Матияш // Отчет о научно-исследовательской работе 1982, № гос.регистрации 0283 0016926.
3. Святухин И.В. Теоретические и экспериментальные основы терапии меланом / И.В. Святухин, В.Л. Ковалева, С. Киров. – М., 1976. – 81 с.
4. Стандарти діагностики і лікування онкологічних хворих // Онкологія. – 2008. – №10 (№1 додаток). – 80 с.
5. Демидов С.Л. Меланома шкіри: стадіювання, діагностика і лікування / С.Л. Демидов, Р.Ю. Харкевич // Російський онкологічний науковий центр ім. М. Блохіна РАМН. – 2015.
6. Коровін С.І. Хірургічне лікування хворих на первинно-локалізовану меланому шкіри / С.І. Коровін. – К., 2010.
7. Сергеев С.И. Содержания меди и активности церулоплазмина в крови больных меланомой / С.И. Сергеев, М.К. Кочетова, О.А. Романова // Вопросы онкологии. – 1978. – Т.24. – №10. – С. 61-65.
8. Bajetta E. Chemiotherapy of metastaz melanoma / E. Bajjeta, Del Vecchiome [et al] / Semin in Oncology. – 2002. – Т.5. – С. 427-445.
9. Buzaid A.L. Biochemotherapy in the trеatment of advanced melanoma; Clinical results and potential mechanisms of anto-cancer activity / A.L. Bu-zaid, Anderson, C.V. Ali Osman [et al.] // Prog. Anticancer Chemothera- py. – 1997. – С. 68-87.
10. Deanilowier-Volarchik E. Immunological determination of thyrosinase in sera of velanoma bearing hamstera / E. Deanilowier-Volarchik. – 1980. – V.27, 4. – P. 345-353.
11. Garbe C. Diagnosis end treatment of melanoma; European consensus-based interdis ciplinary guideline / C. Garbe, K. Peris [et al.] / Eur. J. Cancer. – 2010. – T. 46. – P. 270-283.
12. Horcicko J. Clin. chim. Acta / J. Horcicko, M. Pantucek. – 1983. – V. 230. 3. – P. 279-282.
13. Harry B. Effects of low phenylalanint- terosint diets on 591 mouse melanomas / B. Harry, M.J. Demjpoulus of the nаtional Cаncеr inst. – 1996. – V.36. 2. – P. 188-190.
14. Thomas J.V. Excision margins inhigh-risk melignant mеlanoma / J.V. Thomas, J.A. Ntwton-Bishop, R. Hern [et al.] // N. Engl. J. Med. – 2004. – 350. – P. 757-766.
