ГІПЕРЧУТЛИВІСТЬ ДО ХАРЧОВИХ ДОДАТКІВ У ДІТЕЙ: АНАЛІЗ ПРИЧИН ВИНИКНЕННЯ ТА ВЛАСНИЙ ДОСВІД ДІАГНОСТИЧНОГО ПОШУКУ І КЛІНІЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ
Ключові слова:
харчові додатки, діти, гіперчутливість, харчова алергія, індекс “Е”.Анотація
У статті представлено аналіз причин виникнення і власний діагностичний пошук гіперчутливості до харчових додатків у дітей.
Харчові додатки – це речовини природного й штучного походження, спеціально внесені в харчові продукти для досягнення певних технологічних ефектів (кольору, стійкості до псування, збереження структури й зовнішнього вигляду).
У статті відображено, що найчастіше “шкідливі” харчові додатки наявні у м’ясній, молочній та кондитерській продукціях, напоях, соусах, консервах, спеціях. Загрозливими щодо розвитку алергічних реакцій у дітей (дерматит, кропив’янка) серед барвників є такі: E 102 – тартразин, E 103 – алканін, E 104 – жовтий хіноліновий, E 105 – жовтий прозорий, E 110 – жовтий “захід сонця”, E 111 – оранжевий альфа-нафтол, E 122 – кармуазин, E 123 – амарант, E 124 – понсо 4R, E 126 – понсо 6R. Поміж консервантів тригерами найчастіше виступають бензоати (Е 210-219) та сульфіти (Е 220-229), що можуть викликати розвиток кропив’янки, дерматиту, загострення бронхіальної астми, анафілаксію.
На прикладі двох клінічних випадків показано спостереження за дітьми з розвитком важких алергічних реакцій, пов’язаних зі шкідливим впливом деяких харчових додатків (E 102 – тартразин та E 110 – жовтий “захід сонця”).
Таким чином, необхідно вчити пацієнтів читати і правильно трактувати інформацію на упаковці про склад продуктів. Яскраво забарвлені харчові товари, продукти з інтенсивним запахом і довгим терміном зберігання часто є джерелом “шкідливих” харчових додатків. Чим довший перелік зі складом продукту на упаковці, тим більша ймовірність того, що в ньому містяться сумнівні інгредієнти.
Посилання
2. Недельська С.М. Порівняльна характеристика методів діагностики гіперчутливості до харчових продуктів у дітей / С.М. Недельська, О.П. Пахольчук // Астма та алергія. – 2017. – № 2. – С. 23-29.
3. Time to symptom improvement using elimination diets in non-IgE mediated gastrointestinal food allergies / L.A. Chebar, R. Meyer, K.C. De et al. / Pediatr Allergy Immunol. 2015; 26: 403-408.
4. Disease-specific health-related quality of life instruments for IgE-mediated food allergy / [Salvilla S.A., Dubois A.E., Flokstra-de Blok B.M., Panesar S.S., Worth A., Patel S.,et al.] ; Allergy. – 2014; 69: 834-844.
5. Flammarion S. Diet and nutritional status of children with food allergies / S. Flammarion, C. Santos, D. Guimber et al.; Pediatr Allergy Immunol. 2011; 22: 161-165.
6. Hannuksela M. Food additive hypersensitivity – near myth / M. Hannu-ksela, T. Haathela; Duodecim 2009; 125: 527-32.
7. John M. James. Food allergy / James M. John, Wesley Burks, Philippe Eigenmann; Elsevier Inc. 2012. P. 113-127, 143-204.
8. Rymarczyk Barbara. Dodatki spożywcze jako czynnik wywołujący objawy nadwrażliwości pokarmowej u osób dorosłych / B. Rymarczyk, J. Glück, B. Rogala; Alergia. Astma. Immunologia. – 2014. – 19 (1). – P. 35-41.
