ПОСТІНСУЛЬТНИЙ ГЛЕНОГУМЕРАЛЬНИЙ БІЛЬ
DOI:
https://doi.org/10.21802/2304-7437-2019-5(57)-76-81Ключові слова:
гостре порушення мозкового кровообігу, постінсультний гленогумеральний біль, діагностика, лікування.Анотація
Метою дослідження була оцінка поширеності постінсультного гленогуморального болю й ефективності його діагностики та лікування в умовах Університетської клініки.
Показано, що біль в плечовому суглобі паретичної кінцівки реєструється у 28,3% пацієнтів під час перебування в стаціонарі та у 20,3% – впродовж перших тижнів після виписки. При контрольних відвідуваннях через 3 та через 6 місяців у 61,5% випадках був досягнутий задовільний клінічний ефект у вигляді зниження інтенсивності болю до 1,8±0,1 балів, а у решти пацієнтів був досягнутий повний контроль над болем. Встановлено, що застосування профілактичних заходів дозволяє вдвічі зменшити число хворих з синдромом постінсультного гленогуморального болю.
Посилання
Аманова Э.О. Боль и повышение мышечного тонуса после инсульта как факторы снижения реабилитационного потенциала. Мультидисциплинарный подход к ведению пациентов / Э.О. Аманова, В.В. Ковальчук, Т. И. Миннуллин, Т. Н. Хайбуллин // Наука и здравоохранение. – 2016. – № 6. – С. 111–122.
Костенко Е.В. Постинсультные болевые синдромы: клинические аспекты, диагностические критерии, особенности терапии и реабилитационных мероприятий / Е.В. Костенко // Медицинский совет. –2017. – № 17. – С. 63–71.
Наказ МОЗ України від 03.08.2012 № 602 "Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при ішемічному інсульті http://old.moz.gov.ua/ua/portal /dn_20120803_602.html.
Ситнова М.А. Постинсультная боль в области плеча: патогенез, принципы лечения / М.А. Ситнова, О.Р. Есин Р.Г. Есин // Практическая медицина. – 2014. – № 2 (78). – С. 48–51.
Bair M.J., Robinson R.L., Katon W., Kroenke K.: Depression and pain comorbidity: a literature review. Arch Intern Med 2014; 163: 2433–2445.
Choi-Kwon S., Choi S.H., Suh M., Choi S., Cho K.H., Nah H.W., Song H., Kim J.S. Musculoskeletal and central pain at 1 year post-stroke: associated factors and impact on quality of life. Acta Neurol Scand. 2017 Apr; 135(4):419-425.
Darrigrand B., Dutheil S., Michelet V., Rereau S., Rousseaux M., Mazaux J.M. Communication impairment and activity limitation in stroke patients with severe aphasia. Disabil Rehabil. 2011;33(13-14):1169-78.
Delpont B., Blanc C., Osseby G.V., Hervieu-Bègue M., Giroud M., Béjot Y. Pain after stroke: A review. Rev Neurol (Paris). 2018 Dec;174(10):671-674.
Gombera M.M., Sekiya J.K. Rotator cuff tear and glenohumeral instability: a systematic review. Clin Orthop Relat Res. 2014 Aug; 472(8):2448-56.
Greenberg D.L. Evaluation and treatment of shoulder pain. Med Clin North Am.2014 May; 98(3):487-504.
Harrison R.A., Field T.S. Post stroke pain: identification, assessment, and therapy. Cerebrovasc Dis. 2015; 39(3-4):190-201.
Luts V.V. Stroke and shoulder pain / V. V. Luts, M. M. Oros // Международный неврологический журнал. – 2014. – № 6 (68). – С. 47–51.
Moriarty O., McGuire B.E., Finn D.P.: The effect of pain on cognitive function: a review of clinical and preclinical research. Prog Neurobiol 2011; 93: 385–404.
Nadler M., Pauls M. Shoulder orthoses for the prevention and reduction of hemiplegic shoulder pain and subluxation: systematic review. Clin Rehabil. 2017 Apr; 31(4):444-453.
Treister A.K., Hatch M.N., Cramer S.C., Chang E.Y. Demystifying Post-stroke Pain: From Etiology to Treatment. PM R. 2017 Jan;9(1):63-75.
Yi Y., Lee K.J., Kim W., Oh B.M., Chung S.G. Biomechanical properties of the glenohumeral joint capsule in hemiplegic shoulder pain. Clin Biomech (Bristol, Avon). 2013 Oct; 28(8):873-8.
