ОСОБЛИВОСТІ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ПАЦІЄНТІВ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ АНЕВРИЗМАЛЬНИЙ СУБАРАХНОЇДАЛЬНИЙ КРОВОВИЛИВ
DOI:
https://doi.org/10.21802/2304-7437-2019-5(57)-52-58Ключові слова:
субарахноїдальний крововилив, аневризма, якість життя.Анотація
Аналіз даних низки наукових джерел свідчить, що навіть при сприятливому виході пацієнтів, які перенесли аневризмальний субарахноїдальний крововилив (аСАК), часто спостерігають зниження якості життя (ЯЖ), як на фізичному, так і на психо-соціальному рівні. Дискутабельним залишається наявність впливу функціональної залежності на якість життя пацієнта, адже серед хворих, що здатні самі себе обслуговувати, є частка тих, які не можуть повернутися до попереднього способу життя, роду діяльності, мають труднощі у взаємовідносинах та емоційні порушення.
Мета дослідження – оцінити якість життя у хворих у віднов-ному та резидуальному періодах аСАК.
Матеріал та методи. Обстежено 114 пацієнтів, з них 64,91 % – чоловіки та 35,09 % – жінки. Якість життя пацієнтів вивчали за допомогою опитувальника SF-36. Контрольну групу склали 20 практично здорових людей, відповідно за віком та статтю.
Результати. Достовірне зниження ЯЖ у обстежуваних спостерігалось у всіх підшкалах, окрім фізичного функціонування, життєвої активності та соціального функціонування. Варто відмітити, що показник рубрики “психічне здоров’я корелював із рівнем тривожності (r=-0,55) та депресії (r=-0,61). У вікових групах показники ЯЖ життя виявились практично ідентичними, за винятком складової “фізичне функціонування”, адже пацієнти старшої вікової групи отримали нижчу кількість балів за цю підшкалу (p<0,01). Хворі з помірним ступенем залежності від сторонньої допомоги відмітили зниження якості життя в усіх категоріях шкали SF-36. Пацієнти, які були абсолютно незалежні від сторонньої допомоги, мали достовірне зниження якості життя по всіх складових шкали, за винятком фізичного функціонування.
Висновки. При відновному та резидуальному періодах аСАК у пацієнтів спостерігали зниження якості життя, яке не залежить від ступеня функціональної залежності пацієнта. Встановлено, вплив тривожності (r=-0,55) та депресії (r=-0,61) на рубрику “психічне здоров’я.
Посилання
Дзяк Л.А., Цуркаленко О.С. Структурно-функціональні особливості перебігу субарахноїдальних крововиливів, зумовлених повторним розривом артеріальних аневризм // Одеський мед. ж-л. – 2005. – №3. – С. 47.
Al-Khindi T., Macdonald R.L., Schweizer T.A. Cognitive and functional outcome after aneurysmal subarachnoid hemorrhage // Stroke. – 2010. –Т. 41. – №. 8. – С. e519-e536.
Bederson J.B. et al. Guidelines for the management of aneurysmal su-barachnoid hemorrhage a statement for healthcare professionals from a special Writing Group of the Stroke Council, American Heart Association // Stroke. – 2009. – V. 40. – №. 3. – P. 994–1025.
Grasso G., Alafaci C., Macdonald R.L. Management of aneurysmal su-barachnoid hemorrhage: State of the art and future perspectives. Surgical Neurology International. 2017;8:11. doi:10.4103/2152-7806.198738.
Hop J.W. et al. Quality of life in patients and partners after aneurysmal subarachnoid hemorrhage //Stroke. – 1998. – V. 29. – №. 4. – P. 798–804.
Springborg J.B., Frederiksen H.-J., Eskesen V., Olsen N.V. Trends in monitoring patients with aneurysmal subarachnoid haemorrhage, BJA: British Journal of Anaesthesia, Volume 94, Issue 3, 1 March 2005, Pages 259–270, https://doi.org/10.1093/bja/aei004
Katati M.J. et al. Description of quality of life and its predictors in patients with aneurysmal subarachnoid hemorrhage //Cerebrovascular Diseases. – 2007. – V. 24. – №. 1. – P. 66–73.
Pegoli M. et al. Predictors of excellent functional outcome in aneurysmal subarachnoid hemorrhage //Journal of neurosurgery. – 2015. – V. 122. – №. 2. – P. 414–418.
Persson H.C., Carlsson L., Sunnerhagen K.S. Life situation 5 years after subarachnoid haemorrhage //Acta Neurologica Scandinavica. – 2018. – V. 137. – №. 1. – P. 99–104.
Petridis AK, Kamp MA, Cornelius JF, et al. Aneurysmal Subarachnoid Hemorrhage. DtschArztebl Int. 2017;114(13):226-236.
Schwartz C. et al. Long-term neurological outcome and quality of life after World Federation of Neurosurgical Societies Grades IV and V Aneurysmal Subarachnoid Hemorrhage in an Interdisciplinary Treatment Concept //Neurosurgery. – 2017. – V. 80. – №. 6. – Р. 967–974.
Sonesson B. et al. Long-term reintegration and quality of life in patients with subarachnoid hemorrhage and a good neurological outcome: findings after more than 20 years //Journal of neurosurgery. – 2017. – V. 128. – №. 3. – Р. 785–792.
Visser-Meily J.M.A. et al. Long-term health-related quality of life after aneurysmal subarachnoid hemorrhage relationship with psychological symptoms and personality characteristics //Stroke. – 2009. – V. 40. – №. 4.– P. 1526–1529.
Vogelsang A.C. et al. Health-Related Quality of Life Dynamics 2 Years Following Aneurysmal Subarachnoid Hemorrhage: A Prospective Cohort Study Using EQ-5D //Neurosurgery. – 2017. – V. 81. – №. 4. – P. 650–658.
