ВПЛИВ МАЗЕЙ З АНТИОКСИДАНТНОЮ АКТИВНІСТЮ НА МОРФОЛОГІЧНІ СТРУКТУРИ ШКІРИ МОРСЬКИХ СВИНОК, ЯКІ ЗАЗНАЛИ ЛОКАЛЬНОГО УЛЬТРАФІОЛЕТОВОГО ОПРОМІНЕННЯ

Анотація

З огляду на особливу небезпеку віддалених реакцій шкіри на ультрафіолетове опромінення (УФО), для зниження його негативного впливу на шкіру доцільним є застосування мазей, що володіють антиоксидантною активністю. Обґрунтуванням вибору мазей з антиоксидантною активністю послужив той факт, що вони знижували шкідливу дію ультрафіолету в еритемний і ранній постеритемний період. Наявність закономірного зв'язку між розвитком раннього і пізнього періодів дала підставу припустити протективний ефект мазей на віддалені реакції шкіри.

Мета роботи – вивчити вплив мазі тіотриазоліну і мазі тіотриазоліну з наночастками срібла на стан морфологічних структур шкіри морських свинок після локального УФО.

Матеріал і методи дослідження. Дослідження проведені на 132 морських свинках-альбіносах масою 400-500 г, розділених на 4 групи: 1 – інтактна, 2 – контрольна (морські свинки, які зазнали локального УФО), 3 і 4 – основні. В 3-ю основну групу входили морські свинки, які зазнали УФО, із застосуванням у лікувально-профілактичному режимі мазі тіотриазоліну, в 4-у основну – морські свинки, які зазнали УФО, із застосуванням в аналогічному 3-й групі режимі мазі тіотриазоліну з наночастками срібла. Ультрафіолетову еритему викликали опроміненням в 1 мінімальній еритемній дозі. Мазі наносили за 1 годину до опромінення і щодня до моменту зникнення еритеми. Через 2, 4 години, на 3-тю, 8-му, 15-ту, 21-шу, 28-му добу досліджували фрагменти опроміненої шкіри за допомогою гістохімічних і морфометричних методів (щільність фібробластів і товщину епідермісу).

Результати роботи. Морфологічні зміни шкіри при застосуванні мазей з антиоксидантною активністю носять односпрямований характер. Виявлено, що в ранні терміни після опромінення мазь тіотриазоліну і мазь тіотриазоліну з наночастками срібла не впливають на зміни товщини епідермісу, проте статистично значимо зменшують щільність фібробластів у дермі на 3-ю добу експерименту в порівнянні з групою контролю.

У пізні терміни під впливом мазі тіотриазоліну відзначається поступове зниження товщини епідермісу, яка досягає норми до кінця експерименту. На 8-му добу реєструється максимальне значення щільності фібробластів, у наступні терміни експерименту показник поступово знижується, що супроводжується колагенізацією сосочкового шару в локусах ушкодження колагенових і еластичних волокон, що виявляються в 50% спостережень.

У пізні терміни під впливом мазі тіотриазоліну з наночастками срібла процеси відновлення морфологічних структур шкіри відбуваються швидше. Паралельно зниженню щільності фібробластів у локусах попереднього ушкодження колагенових і еластичних волокон сосочкового шару спостерігається потовщення колагенових волокон із заміщенням ними ділянок деструкції еластичних волокон. У цій групі до кінця експерименту локуси коллагенізаціі дрібні, поодинокі, трапляються в 16,7% спостережень.

Висновки.

1. Мазі з антиоксидантною активністю надають позитивний вплив на стан морфологічних структур шкіри, ушкоджених внаслідок локального УФО, в еритемний і постеритемний періоди.
2. У ранні терміни після локального УФО відзначається загальна тенденція дії обох мазей, яка полягає в тому, що вони знижують щільність фібробластів на 3-тю добу, але не нормалізують повністю.
3. У пізні після локального УФО терміни під впливом мазі тіотриазоліну і мазі тіотриазоліну з наночастками срібла знижується до норми товщина епідермісу (до 21-ї і 15-ї доби відповідно) і щільність фібробластів (до 28-ї доби), в той час як без лікування обидва показники в рази перевищують норму протягом 28 діб експерименту.