MOLECULAR ALLERGIC DIAGNOSIS IN CHILDREN WITH ASTHMA: EFFICIENCY AND PERSPECTIVES
Keywords:
children, bronchial asthma, molecular allergic diagnosis.Abstract
The purpose of the work. The study of the efficacy of molecular allergic diagnosis (MAD) in children with asthma.
Material and methods. The study involved 120 children aged 6 to 15 years with persistent asthma (PA) of mild or moderate severity. All the patients underwent general clinical, allergological (skin allergic tests using prick-test, determining of general and specific immunoglobulin E by the method of immune enzyme test). In 94 patients with asthma conducted allergic diagnosis component for the detection of antibodies for molecular components of allergens in vitro. The study was conducted on the device IMMUNOCAP 100 E (manufacturer: Phadia AB, Sweden) in the laboratory of immunology and allergy clinic “FORPOST” (Kyiv). The results of the work. Analysis of the screening levels of specific IgE-antibodies to the most common inhaled allergens mixture by the method of ImmunoCAP® Phadia shows that only in 26.6±4,6 % of children with asthma found lower and moderate levels of sIgE-antibodies, in 21.3 ± 3,5% - determined their high and in 42.5 ± 5.2% - very high level. Among the children with positive Phadiatop-test to the mixture mold fungi, only in 11.4% the level of sIgE-antibodies was high, in other 88.6% of the children - low and moderate. In the next step of molecular allergic diagnosis (MAD) with a positive screening result of the Phadiatop-test conducted studies with the components of certain groups of allergens (house dust, pets, mold, cereal grasses, trees, weeds, etc.). Based on the identifying of the main (major) protein allergen molecules carried elimination therapy and selection of patients
for allergen-specific immunotherapy.
Conclusions.
1. Introduction of molecular allergic diagnosis is important to improve the control of disease and prevention of development and progression of asthma. Information on cause significant allergen component contributes to individualization (personalization) of treatment, carrying out elimination measures and reduce the impact of targeted allergen.
2. Application of molecular diagnostics for patient profiling of sensitization and identification of of molecules of "low" and "high" risk allows in good time assign treatment and prevent the development of severe allergic reactions.
3. Molecular Diagnostics with the detection of antibodies to allergen components promotes proper patient selection for specific mmunotherapy and is a promising way to develop methods of targeted therapy.
References
2. Гудима Г.О. Аллергия. Фундаментальные проблемы и практические вопросы / Г.О. Гудима, Н.И. Ильина // Иммунология. – 2014. – № 1. –
С. 48-50.
3. Злобина Ж.М. Клинический случай пищевой анафилаксии у ребенка: выявление основных аллергенных триггеров методом молекулярной компонентной диагностики / Ж.М. Злобина, М.А. Мокроносова // Педиатрическая фармакология. – 2014. – №11 (6). – С. 73-75.
4. Ильина Н.И. Будущее аллергологии и иммунологии – за таргетной терапией / Н.И. Ильина // Эффективная фармакотерапия. Аллерголо-
гия и иммунология. – 2014. – №2 (33). – С. 4-7.
5. Кузнєцова О.Д. Гіперчутливість до основних алергенів у дітей з алергічними захворюваннями / О.Д. Кузнєцова // Здоров’я дитини. – 2015. –№ 8 (68). – С. 21-26.
6. Матвієнко Ю.О. Особливості імунограми у хворих на бронхіальну астму та їх практичне значення / Ю.О. Матвієнко // Астма та алергія. –
2012. – №1. – С. 51-56.
7. Мокроносова М.А. Многоликая аллергия на персик: сенсибилизация к молекулярным компонентам аллергенов из Prunus persica // М.А.Мокроносова, Е.С. Коровкина // Медицинская иммунология. – 2013. – Т.15,
№3. – С. 215-226.
8. Наказ МОЗ України від 08 жовтня 2013 р. №868 “Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допо-
моги. Бронхіальна астма у дітей”.
9. Наумова О.О. Прогностичне значення визначення сенсибілізації до білків-переносників ліпідів у пацієнтів із сезонним алергічним ринітом / О.О. Наумова // Патология. – 2015. – №2 (34). – С. 110-113.
10. Павлов А.Е. Перспективы развития молекулярной диагностики аллергии в формате микрочипа / А.Е. Павлов, Н.А. Сейлиева, В.Е. Стефа-
нов // Клиническая лабораторная диагностика. – 2011. – №. 12. – С. 3-7.
11. Передкова Е.В. Практические аспекты сублингвальной алергенспецифической иммунотерапии в вопросах и ответах / Е.В. Передко-
ва // Эффективная фармакотерапия. Аллергология и иммунология. – 2014. – №3 (33). – С. 44-50.
12. Correlation of anti-Prup 3 IgE levels with severity of peach allergy reactions in children / E. Novembre, F. Mori, S. Contestabile [et al.] // Ann Allergy Asthma Immunol. – 2012. – Vol. 108, №(4). – Р. 271-274.
13. Lueng О. Component resolved diagnosis: when should it be used? / Olga Lueng, Victòria Cardona // Clinical and Translational Allergy. – 2014. – Vol. 4. – P. 28-37.
14. Pauli G. Evolution of understanding of cross-reactivities of respiratory allergens: the role of recombinant allergens / G. Pauli // Int. Arch. Allergy Immunol. – 2000. – Vol. 123. – P. 183-195.
15. Sastre J. Molecular diagnosis in allergy / J. Sastre // Clin. Exp. Allergy. – 2010. – Vol. 40. – P. 1442-1460.
