NEO-INSTITUTIONALISM AS METHODOLOGY OF ANALYSIS INFORMAL INSTITUTION OF POLITICS

  • В. С. Попазогло South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky
Keywords: methodology, neo-institutionalism, political institute, informal political institute.

Abstract

The research potential of neo-institutionalism as a methodology for analyzing informal political institutions is analyzed. It is emphasized that in the system of informal political institutions there are not only destructive but also constructive institutions. It is emphasized that most informal institutes appear as a result of uncontrolled social processes; their appearance largely depends on rooted social practices.

Political corruption, nepotism, patronage, etc. attributed to destructive informal institutions. The essence of such political institutions from the standpoint of neo-institutionalism is explored. The differences in the understanding of the political institutions in the interpretation of institutionalism and neo-institutionalism are emphasized. It is proved that neo-institutionalism is a step forward in analyzing the essence of a political institution. He departed from the conservatism of traditional institutionalism, which under the political institutions was understood by state institutions, political organizations. It is noted that the specificity of neo-institutionalism consists in the fact that political institutions are understood through the prism of the interrelations of formal norms and informal rules of the game. It is pointed out that destructive informal institutions are examples of latent policy. They change, weaken or ruin the rules underlying the formal institutions. It is emphasized that most of the destabilizing processes for the state and society have a source of their own origin, namely, informal institutional space.

References

1. Боталова Д.Б. Неоинституциональный анализ политической коррупции в российской политической системе / Д.Б. Боталова // Вест. Крас-ноярск. гос. пед. ун-та им. В.П. Астафьева. – 2011. – № 2. – С. 228-232.
2. Институциональная политология: современный институционализм и политическая трансформация России / под. ред. С.В. Патрушева. – М.: Ин-т сравн. политологии РАН, 2006. – 590 с.
3. Кушнарьов І.В. Неоінституціоналізм як методологічна підвалина ви-вчення неформальних інститутів: приклад політичної корупції / І.В. Кушнарьов // Політикус. – 2017. – № 5. – С. 58-63.
4. Мацієвський Ю. У пастці гібридності: зиґзаґи трансформацій політичного режиму в Україні (1991-2014) / Ю. Мацієвський. – Чернівці: Книги-XXI, 2016. – 552 с.
5. Норт Д. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки / Д. Норт; пер. з англ. І. Дзюб. – К.: Основи, 2000. – 198 с.
6. Перегуда Є.В. Політичні ідеї представників неоінституціоналізму // Історія політичної думки: підр.: у 2-х т. / за заг. ред. Н.М. Хоми; 2-е вид., перероб. і доп. – Львів: Новий Світ-2000, 2017. – Т. 2. – 598 с. – C. 14-31.
7. Рибій О.В. Неформальні політичні інститути: сутність, класифікація, результати діяльності / О.В. Рибій // Політичний менеджмент. – 2011. – № 1. – С. 34-42.
8. Рибій О.В. Процеси трансформації політичних інститутів: етапи та рушії: автореф. дис. канд. політ. н.: 23.00.01 / Олена Володимирівна Рибій. – К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса, 2011. – 15 с.
9. Стойко О.М. Трансформація політичних інститутів у сучасних перехідних суспільствах / О.М. Стойко. – К.: Логос, 2016. – 416 с.
10. Суший О.В. Теоретичні засади інституційної теорії державної полі-тики / О.В. Суший // Публічне управління: теорія та практика. – 2011. – № 2 (6). – С. 110-116.
11. Хелмке Г. Неформальные институты и сравнительная политика: основные направления исследований / Г. Хелмке, С. Левитски // Прогно-зис. – 2007. – № 2. – С. 188-211.
12. Чабанна М.В. Неоінституційний підхід до аналізу процесу прийняття політичних рішень / М.В. Чабанна // Політичний менеджмент. – 2010. – № 3 (41). – С. 29-37.
13. Чабанна М. Оцінка корупції як неформального політичного інституту та індексування демократичності політичного режиму: кореляцій-ний аналіз / М. Чабанна // Наукові записки ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса. – 2013. – № 3 (65). – С. 229-258.
14. Powell W. The New Institutionalism in Organizational Analysis / W. Powell, P. J. Dimaggio. – Chicago: University of Chicago Press, 1991. – 486 р.
15. Shepsle K. The Oxford Handbook of Political Institutions // Rational Choice Institutionalism / R. E. Goodin, H.-D. Klingemann (Eds.). – Oxford: Oxford University Press, 2008. – С. 23-38.
Published
2019-06-05
How to Cite
Попазогло, В. С. (2019). NEO-INSTITUTIONALISM AS METHODOLOGY OF ANALYSIS INFORMAL INSTITUTION OF POLITICS. PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Idea, (5-6(41-42), 98-104. Retrieved from http://pvntsh.nung.edu.ua/index.php/idea/article/view/476
Section
ІНСТИТУТИ ПОЛІТИКИ ТА ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ