BETWEEN INVOLVED POWER AND ACTUAL HUMANITY: A TYPOLOGY OF THE DIPLOMACY OF THE WESTERN UKRAINIAN PEOPLE’S REPUBLIC

Authors

  • I. S. Monolatii Vasyl Stefanyk Precarpathian National University
  • I. S. Monolatii Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

DOI:

https://doi.org/10.31471/2304-7410-2019-4(56)-7-29

Abstract

The features of foreign policy activity of the Western Ukrainian People’s Republic (WUPR) are investigated in the article. On the basis of modern approaches in the field of international relations theory, 10 types of diplomacy of this Ukrainian state in 1918-1923 were investigated: “quiet” & “protest” diplomacy); “group diplomacy” & “nichte diplomacy”; “diasporic diplomacy” & “multicultural diplomacy”; “enterprises diplomacy” & “regulatory diplomacy”; “summit diplomacy” & “cyber diplomacy”. It is concluded that, although the fundamental principle of unification with Ukraine was taken as the basis of WUPR international legal relations, the problem of powerlessness of diplomacy of this Ukrainian state was the desire of middle and lower level diplomats who confused party interests with national pseudo-actors of policy, that would embody the international prestige of the state.

References

Henrikson A. K. Diplomacy and small states in today`s world, https://learn.diplomacy.edu/pool/fileInline.php?&id=20932

Уська У. Таємний протокол між УНР та Австро-Угорщиною від 08.02.1918 р.: проблема автентичності тексту, http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/21519/1/39-212-218.pdf

Севрюк О. Берестейський мир 9–ІІ–1918. (Уривки зі споминів). Paris: Les Nouvelles Ukrainiennes, 1927.С. 4–5, 7.

Левицький К. Великий Зрив (До історії української державности від березня до листопада 1918 р. на підставі споминів та документів). Львів, 1931; Нью Йорк: Видавництво Чарторийських, 1968. С. 10–11.

Там само.С. 108–110.

Монолатій І. «Прощання з віденством»: кінець Дунайської монархії і проголошення ЗУНР, “Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність”. Вип. 18. Львів, 2009. С. 30–38.

Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Документи і ма-теріали у 5-ти томах. Керівник роботи і відповідальний редактор Олександр Карпенко. Т. 1: Листопадова 1918 р. національно-демократична революція. Проголошення ЗУНР. Укладачі: Олександр Карпенко, Катерина Мицан. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001. С. 181, док. № 76.

Там само, с. 246–247, док. № 106.

Назарук О. Рік на Великій Україні. Конспект споминів з Української революції. Відень: Видання «Українського прапору», 1920. С. 5.

Павлишин О. Державний секретаріат заграничних справ (ДСЗаС), “Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Енциклопедія”. Т. 1 (А–Ж). Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2018. С. 507.

Снайдер Т. Червоний князь. Таємні життя габсбурзького ерцгерцоґа; пер. з англ. П. Грицака. К.: «Грані-Т», 2011, с. 161–162, 182. *«Єдиною позитивною концепцією української політики може бути тільки концепція здійснення самостійности української держави в спілці з самостійною державою московською […], щоб вона могла стати ядром, довкруги якого могли-б уґрупуватись всі инші, менші народи і держави Східної Европи й північної Азії – на просторі між Карпатами й східними границями етноґрафічної Польщі аж до Тихого Океану» (Панейко В. Зєдинені держави Східної Европи. Галичина й Україна супроти Польщі й Росії. Відень: З друкарні Христофора Райсера Синів у Відні, 1922.С. 36). Як згадував Арнольд Марголін, «Что-же касается Панейко, то онъ, къ сожалѣнію, слишкомъ увлекся планомъ спасенія украинской Галиціи при помощи союза съ Деникинымъ» (Марголинъ А. Украина и политика Антанты (Записки еврея и гражданина). Бер-линъ: Издательство С. Ефронъ, [1921].С. 188).

Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Документи і матеріали у 5-ти томах. Керівник роботи і відповідальний редактор Олександр Карпенко. Т. 5, Кн. 1: Зовнішня політика і міжнародне ста-новище. 1918–1919 рр. Укладачі: Олександр Карпенко, Катерина Мицан. Івано-Франківськ: Місто-НВ, 2009.С. 15–25, док. № 1.

Там само.С. 27, док. № 3.

Там само. С. 25, док. № 2.

Кіссінджер Г.Світовий порядок. Роздуми про характер націй в історичному контексті. 2-ге вид.; пер. з англ. Н. Коваль. К.: «Наш формат», 2018. С. 71.

Павлишин О. Державний секретаріат заграничних справ (ДСЗаС). С. 507; Лозинський М. Галичина в рр. 1918–1920. Відень: Український Соціольоґічний Інститут, 1922.С. 64.

Західно-Українська Народна Республіка. 1918–1923: Історія; Кер. авт. кол. Олександр Карпенко. Івано-Франківськ: Сіверсія, 2001.С. 402.

Лозинський М. Галичина в рр. 1918–1920. С. 115.

Там само.Прим. 3.

Цегельський Л. Від леґенд до правди. Спомини про події в Україні звязані з Першим Листопадом 1918 р. Нью Йорк – Филаделфія: Булава, 1960. С. 232.

Лозинський М. З Новим 1924 роком. Теперішній стан будови Української Держави і задачі західно-українських земель. Женева: Наклад автора, 1924. С. 66.

Цегельський Л. Від леґенд до правди. Спомини про події в Україні звязані з Першим Листопадом 1918 р. С. 233.

Лозинський М. Галичина в рр. 1918–1920. С. 179–180.

Литвин Н. Політика еміграційного уряду ЗУНР: дис. … канд. політ. наук; 23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2013. С. 101.

Литвин М. Консульства і закордонні представництва Західно-Української Народної Республіки, “Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Енциклопедія”. Т. 2 (З–О). Івано-Франківськ: Ма-нускрипт-Львів, 2019. С. 269–270.

Цегельський Л. Від леґенд до правди. Спомини про події в Україні звязані з Першим Листопадом 1918 р. С. 236–237.

Там само. С. 241, прим.*

Онацький Є. Українська дипломатична місія в Італії. Прага: Україн-ське видавництво «Пробоєм», 1941. С. 11.

*Слушною тут є думка Є. Онацького: «Коли б Україна втримала свої державні форми й уявляла з себе якусь конкретну силу (письмівка моя. – І. М.), а головне володіла й розпоряджала своїм хлібом, вугіллям, за-лізом та іншими своїми багатствами, то давно мала б те визнання, що мають за неї на її кошт большевики» (Онацький Є. Італія і фашизм (1920–1935). Сторінки з римського щоденника. Том І. Прага: Україн-ське видавництво «Пробоєм», 1942. С. 15).

Винниченко В. Відродження нації (Історія української революції [марець 1917 р. – грудень 1919 р.]). Частина ІІІ. Київ – Відень: Видавництво «Дзвін», 1920. С. 421.

Марголинъ А. Украина и политика Антанты (Записки еврея и гражданина). С. 134.

Томашівський С. Під колесами історії. Нариси і статті. Берлін: Видавництво «Українське слово», 1922.С. 5–6.

Цегельський Л. Від леґенд до правди. Спомини про події в Україні звязані з Першим Листопадом 1918 р. С. 241.

Лозинський М. Галичина в рр. 1918–1920. С. 116.

Там само.

Там само, прим. 3.

Цегельський Л. Від леґенд до правди. Спомини про події в Україні звязані з Першим Листопадом 1918 р. С. 241.

Лозинський М. З Новим 1924 роком. Теперішній стан будови Української Держави і задачі західно-українських земель. Женева: Наклад автора, 1924.С. 13.

Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Документи і матеріали у 5-ти томах. Керівник роботи і відповідальний редактор Олександр Карпенко. Т. 5, Кн. 3: Зовнішня політика і міжнародне ста-новище. 1918–1919 рр. Укладачі: Олександр Карпенко, Катерина Мицан. Івано-Франківськ: Місто-НВ, 2013.С. 36, док. № 9.

Там само. С. 361, док. № 71.

Там само. С. 398, док. № 88.

Там само. С. 631-632, док. № 160.

Там само. С. 683–685, док. № 175.

Там само. С. 707–710, док. № 185.

Там само. С. 378–379, док. № 77.

Там само. С. 321–326, док. № 63.

Там само. С. 444, док. № 106.

Там само. С. 449, док. № 108.

Там само. С. 500, док. № 122.

Дністрянський Ст. Загальна наука права і політики. І том. Прага: Наклад Українського університету в Празі; Друк державної друкарні в Празі, 1923. С. 334–336.

За державну незалежність Галичини. Чому українська Галичина не може прийти під Польщу. [Зладив д-р Михайло Лозинський]. Відень: Видання Президії Української Національної Ради, 1921. С. 42.

Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Документи і матеріали у 5-ти томах. Т. 5, Кн. 2. Івано-Франківськ: Місто-НВ, 2011. С. 625, док. № 179.

Там само. С. 672–673, док. № 188.

Там само, с. 823, док. № 243.

Монолатій І. Разом, але майже окремо. Взаємодія етнополітичних акторів на західноукраїнських землях у 1867–1914 рр. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. С. 296–297.

С[тепан]. Р[удницький]. Економічні основи галицької державности. Львів – Відень: Видання «Українського прапору», 1921. С. 25.

С[тепан]. Р[удницький]. Нафта Східної Галичини. Відень: Накладом «Українського прапора», 1922. С. 40.

Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Документи і матеріали у 5-ти томах. Т. 5, Кн. 2. С. 667, док. № 187.

Діяльність УНР 1920–1930 років минулого сторіччя в архівних до-кументах розвідки (Частина І). К.: Служба Зовнішньої Розвідки України; Галузевий державний архів, 2019. С. 204, док. № 55 (ГДА СЗРУ, ф. 1, спр. 11012, т. 12, арк. 120).

Литвин Н. Політика еміграційного уряду ЗУНР: дис. … канд. політ. наук. С. 86.

Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Документи і матеріали у 5-ти томах. Т. 5, Кн. 2. С. 9, док. № 2.

Там само. С. 712, док. № 200.

Діяльність УНР 1920–1930 років минулого сторіччя в архівних до-кументах розвідки (Частина І). К.: Служба Зовнішньої Розвідки України; Галузевий державний архів, 2019. С. 194–195, док. № 53 (ГДА СЗРУ, ф. 1, спр. 11012, т. 12, арк. 110–111).

Бортняк Н. З листування І. Крип’якевича та С. Томашівського (червень 1922 – червень 1930 рр.), У: Іван Крип’якевич у родинній традиції, науці, суспільстві; упор. Ф. Стеблій. Львів, 2001. С. 403.

Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Документи і матеріали у 5-ти томах. Т. 5, Кн. 2. С. 7, док. № 2.

Сохоцький І. Будівничі новітньої української державности в Україні, У: Історичні постаті Галичини ХІХ – ХХ ст. Ню-Йорк – Париж – Сидней – Торонто: Заходом і коштом Осередку праці НТШ у Філяде-льфії, 1961. С. 181.

Павлишин О. Євген Петрушевич (1863–1940). Ілюстрований біографічний нарис. Львів: Манускрипт-Львів, 2013. С. 388.

*В Арнольда Марголіна: «Петрушевичъ произвелъ на меня самое хорошое впечатлѣніе. Благородный, рыцарскій тонъ, страстная любовъ къ родной Галиціи и галицко-украинской арміи […] Позже мы встрѣчались съ нимъ въ Вѣнѣ и Лондонѣ» (Марголинъ А. Украина и политика Антанты (Записки еврея и гражданина).С. 192). У Дмитра Дорошенка: «З д-ром Петрушевичем мені довелось познайомитись уже в 1921 році у Відні. Він зробив на мене враження дуже щирої й симпатичної людини, безмежно відданої своїй справі, в яку він вірив фанатично. Але при тім мене здивувало його колосальне необзна-йомлення й нерозуміння наших відносин на Україні Наддніпрянській. Видно, що він ніколи на ній не був раніше, спеціяльно її справами й відносинами ближче не займався і, попавши нарешті серед таких ненормальних і незвичних обставин на ту Україну, не зовсім зумів орієнтуватись серед людей та обставин» (Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє-минуле (1914–1920). В чотирьох частинах. Друге видання. Мюнхен: Українське видавництво, 1969. С. 508). У Володимира Винниченка: «[…] ці люди не змогли довго боротись і були вибиті з Галичини. Вони покладали всі надії тільки на мілітарну силу, инчих сил свого народу й міжнародньої сітуації вони не розуміли й не хотіли розуміти. […] вони в безпорадности й у паніці передали всю повно-власть одному чоловікові Є. Петрушевичу, назвавши його “диктатором”. Купка втікачів, кулуарних борців узурпувала владу й передала її одному кулуарному герою» (Винниченко В. Відродження нації (Історія української революції [марець 1917 р. – грудень 1919 р.]). С. 403).

Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Документи і матеріали у 5-ти томах. Т. 5, Кн. 1.С. 386, док. № 82.

Там само. С. 590, док. № 124.

Там само. С. 593, док. № 125.

Там само. С. 612, 616, док. № 131.

Там само. С. 661, прим.*, док. № 138.

Павлишин О. Євген Петрушевич (1863-1940). Ілюстрований біографічний нарис. С. 239–240.

Там само. С. 240.

Діяльність УНР 1920-1930 років минулого сторіччя в архівних документах розвідки (Частина І). К.: Служба Зовнішньої Розвідки України; Галузевий державний архів, 2019. С. 203, док. № 55 (ГДА СЗРУ, ф. 1, спр. 11012, т. 12, арк. 119).

Лозинський М. Галичина в рр. 1918–1920. С. 118.

Фото див.: Павлишин О. Євген Петрушевич (1863–1940). Ілюстрований біографічний нарис. С. 242–243.

Західно-Українська Народна Республіка. 1918–1923: Історія; Кер. авт. кол. Олександр Карпенко. С. 495.

Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Документи і матеріали у 5-ти томах. Т. 5, Кн. 2. С. 301, док. № 109; С. 305, док. № 114; С. 321, док. № 115; С. 338, док. № 116; С. 347, док. № 117.

Там само. С. 351, док. № 118.

Ферґюсон Н. Площі та вежі. Соціальні зв’язки від масонів до фейсбуку; пер. з англ. К. Диса. К.: «Наш формат», 2018. С. 192, 201–202.

Винниченко В. Відродження нації (Історія української революції [марець 1917 р. – грудень 1919 р.]). Частина ІІІ. С. 392.

Див.: Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Документи і матеріали у 5-ти томах. Т. 5, Кн. 1.С. 15, док. № 1; С. 174, док. № 55* (*нота протесту – тут і далі у примітках позначення мої. – І. М.); С. 497, док. № 110*; С. 521, док. № 114; С. 599, док. № 127*; С. 612, док. № 131*; С. 698, док. № 151; С. 903, док. № 210; телеграма-протест: С. 393, док. № 85.

Див.: Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Документи і матеріали у 5-ти томах. Т. 5, Кн. 2.С. 11, док. № 4; С. 23, док. № 10; С. 33, док. № 14; С. 85, док. № 29; С. 91, док. № 33; С. 99, док. № 36; С. 111, док. № 40; С. 119, док. № 46; С. 193, док. № 77; С. 305, док. № 114; С. 321, док. № 115; С. 338, док. № 116; С. 354, док. № 119; С. 397, док. № 123; С. 402, док. № 126; С. 406, док. № 130; С. 428, док. № 133; С. 478, док. № 137; С. 479, док. № 138; С. 483, док. № 139; С. 488, док. № 140; С. 506, док. № 143; С. 518, док. № 146; С. 530, док. № 149; С. 543, док. № 155; С. 551, док. № 158; С. 557, док. № 159; С. 580, док. № 165; С. 575, док. № 166; С. 579, док. № 168; С. 582, док. № 169; С. 588, док. № 171; С. 592, док. № 172; С. 600, док. № 174; С. 602, док. № 175; С. 604, док. № 176; С. 614, док. № 179; С. 647, док. № 186; С. 674, док. № 190; С. 677, док. № 191; С. 690, док. № 193; С. 692, док. № 194; С. 695, док. № 195; С. 699, док. № 197; С. 704, док. № 199; С. 720, док. № 203; С. 724, док. № 205; С. 726, док. № 206** (вербальна нота); С. 728, док. № 207; С. 739, док. № 210; С. 744, док. № 213; С. 748, док. № 214; С. 750, док. № 215; С. 752, док. № 216; С. 758, док. № 218; С. 762, док. № 219; С. 768, док. № 221; С. 772, док. № 222; С. 774, док. № 223; С. 776, док. № 224; С. 781, док. № 228; С. 826, док. № 244*; С. 863, док. № 259*; С. 865, док. № 260*; С. 871, док. № 264*; телеграми: С. 155, док. № 59; С. 173, док. № 170; С. 301, док. № 109; С. 301, док. № 110.

Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Документи і ма-теріали у 5-ти томах. Т. 5, Кн. 3. С. 29, док. № 6; С. 39, док. № 10; С. 60, док. № 14; С. 63, док. № 15; С. 65, док. № 16; С. 72, док. № 20; С. 311, док. № 61; С. 327, док. № 64; С. 388, док. № 82; С. 407, док. № 91; С. 421, док. № 96; С. 428, док. № 99; С. 453, док. № 110; С. 516, док. № 126; С. 532, док. 130; С. 546, док. 134; С. 552, док. № 137; С. 566, док. № 140; С. 602, док. № 148; С. 605, док. № 150; С. 614, док. № 154; С. 618, док. № 155; С. 680, док. № 173*; С. 685, док. № 176*; С. 720, док. № 189*.

Меморіял українського студентства до культурного світа. Geneve – Prague, 1929. С. 33.

Дорошенко Д. Мої спомини про недавнєминуле (1914–1920). В чотирьох частинах. Друге видання. С. 457.

Винниченко В. Відродження нації (Історія української революції [марець 1917 р. – грудень 1919 р.]). Частина ІІІ. С. 425.

Кошиць О. З піснею через світ (Подорож Української Республіканської Капелі). Перший том. [Вінніпеґ]: Культура й освіта, 1952. С. 80.

Published

2019-12-26

How to Cite

Monolatii, I. S., & Monolatii, I. S. (2019). BETWEEN INVOLVED POWER AND ACTUAL HUMANITY: A TYPOLOGY OF THE DIPLOMACY OF THE WESTERN UKRAINIAN PEOPLE’S REPUBLIC. PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Idea, (4(56), 7-29. https://doi.org/10.31471/2304-7410-2019-4(56)-7-29